Паризькі години

Ця книга підкорила мене саме своєю оповіддю. Автор майстерно переплітає історії чотирьох людей, які протягом одного дня живуть своїм життям у Парижі кінця 20-х років. За звичайними буднями кожного - втрати, надії й наслідки війни. Дуже сподобалося, як особисті історії переплітаються з реальними постатями тієї епохи. Книга красива, атмосферна й трохи сумна. Така, що розбиває серце, але водночас надихає і залишає по собі дуже тепле відчуття.

На початку такі книги мені завжди даються трохи важко , бо я плутаюсь між головними героями , коли їх багато . Всі головні герої дуже різні , з різним соціальним статусом , з різною історією життя , але їх поєднує всіх Париж , який зведе їх життєві історії разом в один момент . Деякі головні герої мені були не дуже приємні , а деякі підкорили моє серце . Художник Гійом спочатку викликав в мене трохи відразу , тому що він дрібʼязковий , втратив сенс життя , набрав боргів , але в кінці він мене приємного здивував своїм вчинком . От що значить не треба судити «книгу за обкладинкою». Сурен вірмен, який пережив важке дитинство і юність через війну , був самим сумним головним героєм для мене . Мені дуже шкода , шо людина має через таке проходити . Він почувався чужим в цьому місті . Історія Каміли мене найбільше інтригувала через її історію з Прустом та її таємницю . Мене дуже розчулила її привʼязаність до роботодавця , але її таємниця викликала огиду до неї . Жан-Поля мені було дуже шкода , через втрачену родину . Мені так хотілось , щоб в кінці книги від віднайшов загублену доньку . Але на жаль історія про це змовчала . Ця книга залишила якийсь сумний слід в моїй душі . Але вона дає багато тем для роздумів і не залишає байдужим .

Чудесний роман - атмосферний, світлий та драматичний водночас. Занурює в минуле, огортає надією, знайомить із втратами, в також запрошує за лаштунки життя мистецького Парижа. Алекс Джордж майстерно переплітає долі героїв, кожен із яких несе в собі відлуння історій, що залишилися поза увагою великих подій. Спершу я навіть трішки губилася в іменах персонажів, але з кожною новою прочитаною сторінкою починала зацікавлюватися все більше... Бо герої не схожі одне на одного, їхні непрості історії сплітаються у єдине ціле... На сторінках книги ви зустрінете імена відомих людей - Марселя Пруста, Ернеста Ґемінгвея, Жозефіни Бейкер та ін. "Паризькі години" - це історія про час, який утік, і про тих, хто все ще має шанс знайти себе. Це історія про минуле. Історія про Париж - його неповторну атмосферу, з ароматом кави та випічки. Це багатошарова історія про людей, чиї душевні терзання відчуваєш як власні... ✨️Однозначно рекомендую до прочитання! ✍️ "Минуле - мовчазний супутник, що подорожує без квитків, - уперто переслідуватиме нас скрізь, долаючи всі кордони й океани, крадучись повз похмурих вартових, прослизаючи до наших паспортів". (с) Алекс Джоржд "Паризькі години"