Париж... Про нього чули всі і як мінімум раз в житті замислювалися над тим, щоб його відвідати. Побачити всі ці вогні французької столиці, насолодитися прекрасною кухнею, побувати на Ейфелевій вежі чи в Луврі та, звичайно, насолодитися мистецтвом і неперевершеною атмосферою. Тож, як ви вже зрозуміли, сьогодні в рубриці #ЩоЧитатиВихідними автори книг перенесуть нас саме в це неймовірне місто.
«Паризькі години» від Алекса Джорджа вже стала улюбленицею багатьох книгоманів. І не дарма!
Історія розповідає про один день із життя чотирьох головних персонажів, усі незнайомі один з одним, але наприкінці дня поділяють трагічний досвід. Протягом дня думки героїв переміщуються з минулого в сьогодення, щоб розкрити події, які сформували їх життя та привели їх до цього моменту часу. Вони знову і знову переживають своє минуле, поки не опиняться в одному місці разом із відомими людьми того часу.
У відносно короткому романі автор може провести читача через Париж часів Першої світової війни з його жахливими та веселішими часами. Читач може легко уявити, як і сам потрапляє у веселі дні 1920-х років. Алекс Джордж захоплює чарівною прозою та пристрасним оповіданням. Чим більше читаєш, тим більше хочеться читати, думати, відчувати...
«Паризькі години» зустрічають читача, змушуючи його зняти рожеві окуляри та досліджувати окопи післявоєнного Парижа і його часто відчайдушних послідовників. У цій історії мистецтво все ще прекрасне, але воно також самотнє. Незважаючи на важкість на душі, коли пізнаєш історію кожного персонажа, книга просто зачаровує.
На вас також чекають такі відомі особистості, як Марсель Пруст, Ернест Гемінґвей, Жозефіна Бейкер і Ґертруда Стайн, але найяскравіше тут сяють звичайні прості люди — Сурен, Каміла, Гійом, Жан-Поль. Усі вони, немов живі, продовжують сидіти поруч навіть після того, як ви перегорнете останню сторінку. Особливо після того, як ви перегортнете останню сторінку...
Наступна книга та її авторка Сара Джіо також мають величезну любов читачів. Якщо ви ще з нею не знайомі — саме час це зробити.
«Усі квіти Парижа» — майстерно описаний у роздільній часовій шкалі роман, що малює багатошарову історію двох жінок: Керолайн, сучасної жінки, яка намагається знайти свою особистість і впоратися зі своїм горем, і Селін, жінки з минулого, яка вчиться виживати, зберігаючи те, що вона дуже любить.
Селін і її дочка живуть майже ідилічним життям у Парижі. Працюючи зі своїм батьком у сімейному квітковому магазині, Селін із задоволенням проводить дні серед квітів.
Переживаючи втрату свого першого чоловіка, Селін відчуває прихильність до красеня Люка. Їхній роман поступово розквітає до глибшого рівня відданості, але Друга світова війна розлучає їх.
Селін із батьком намагаються зберегти свій квітковий магазин, коли на магазині з’являється нацарапана зірка Давида, що свідчить про їх єврейське походження.
Опинившись у павутині високопоставленого німецького офіцера, Селін робить усе можливе, щоб вижити, але чи цього буде цього достатньо?
Оговтавшись після нещасного випадку, Керолайн прокидається поруч із чужинцем — собою. У своєму прагненні відновити свою пам’ять та особистість Керолайн закохується у красивого власника паризького ресторану Віктора.
Випадково Керолайн натрапляє на студію, де мистецтво та зцілення поєднуються пліч-о-пліч, і зрештою вона дізнається, хто вона, минуле, з якого походить, і за ким вона сумує. Але чи піде вона шляхом зцілення та прощення, до якого закликає її мистецтво?
Чи можуть обидві жінки сказати наприкінці: «Я зрозуміла, що ми ніколи не можемо втратити те, що глибоко і щиро любимо. Це стає частиною нас».
Читачі історичної літератури та історичних романів насолоджуватимуться цим багатим набором художньої літератури військового часу та сучасності.
На цьому час прощатися. Бажаємо вам приємних вихідних та приємного читання!
