Особиста думка

#він – Давид Губанов Видавництво @fabulabook дало мені змогу ознайомитися з новим для мене автором Пітером Х . Фогтдалем та його дебютним романом "Царська карлиця", про протистояння маленької людини та Творця наших доль.

#він – Олександр Романишин Якось так сталося, що видавництву "Фабула" здалося цікавим дізнатися мою думку про роман Колма Тойбіна "Завіт Марії". Що ж, спробую не розчарувати.

Навіть зайняті члени королівської сім'ї знаходять час для читання. І хоча вони не так уже й часто зізнаються в своїх читацьких пристрастях, все-таки книги, про які піде мова в цій статті, бачили у них в руках, і про ці книги вони говорили з іншими любителями читання. Тож дізнайтеся, які книги читають члени королівської сім'ї.

#він – Андрій Клочаник Ось везе мені останнім часом на якісну і "смачну" літературу..)…а все завдяки знайомству з видавництвом Фабула..)…скільки я там книг перечитав..?...а все вражає, ні одної посередньої…)…і зараз та сама ситуація, роман "Кохана", володар Пулітцерівської премії 1988 року за художню книгу, а сама авторка, завдяки в повній мірі цьому роману, було удостоєна Нобелівської премії з літератури в 1993 році,…ну як таке не читати…?)…тим більше в даному випадку, як стало зрозуміло після прочитання, премії були присуджені цілком заслужено, але ж не мені про це судити, правда..?..)

#він – Андрій Клочаник Не знаю, чи просто так співпало, чи можливо в ці дні якраз і потрібно читати ось такі книги, які безпосередньо стосуються цієї страшної війни, але…якраз в переддень визволення Європи від нацизму, мені випала нагода прочитати роман Чарльза Белфора, який описує події, які відбувалися під час окупації нацистами Франції…і, до речі це не перший твір про війну який читався цього року…якщо бути конкретнішим то…третій..?...(…спочатку був роман Тетяни Пахомової, а зовсім недавно "Клуб любителів книг і пирогів з картопляних лушпайок"….з Тетяною Пахомовою….там взагалі навіть дуже перегукується "Паризький архітектор", хто читав, зрозуміє про що я…))…але зараз не про це….

#він - Андрій Клочаник Так сталося, що на протязі свого вже не дуже короткого життя я побував в багатьох містах України і не тільки, але ніколи шляхи не заводили мене на Схід нашої країни (…хоча ні Харків це також Схід…але зараз не про це…), а саме в Донецьк і Луганськ, як до речі і в Криму я ніколи не був,…не встиг…тому дуже хочу побувати і там і там, але не зараз, трохи пізніше, коли все буде не так як, зокрема, в книзі Володимира Рафєєнка "Довгота днів"…