Особиста думка

Несподіваний цей роман для сучасного читача не лише тому, що він страшний і водночас страшенно цікавий. Просто написала його українка з Чернігова, будучи в статусі зірки нової московської журналістики 1990-х і знаковим персонажем з легендарної шпальти мистецтв в газеті "Сегодня". І свій роман вона так само компонує, немов захопливу історію епохи. І насамперед як гостросюжетне кіно. Що, додамо, притаманно її постмодерністському поколінню, в якому, наприклад, герой роману ще однієї зірки того часу, В’ячеслава Куріцина заробляє на життя тим, що "танцює кіно".

Леонід Кононович – автор, якого нелегко рецензувати. Його прозу хочеться безкінечно цитувати і, звісно, читати, читати. Читати повільно, аби книга якомога довше не закінчувалась. І найновіший твір письменника "Чигиринський сотник", що трапився мені під час пошуків якісних зразків українського патріотичного фентезі, є річчю потужною, знаковою та, схоже, таки вельми недооціненою в нашому сучасному літпроцесі, заполоненому перекладами.

...Очередной, довольно качественный продукт от бывшего киевлянина, живущего нынче в Германии — художника, поэта, рассказчика даже в Фейсбуке, где коты и Путин с Трампом — это том первосортной "эмигрантской" прозы. Впрочем, бывших киевлян, скорее всего, не бывает, и наш "киевский" автор каждый раз просит не сравнивать его с Михаилом Веллером, поскольку ему ближе Сергей Довлатов. То есть от скромности в своей замечательной "Сволочи" Михаил Юдовский (Х.: Фабула), как видим, не умрет.

…Иногда "рыночную" суть подобной интеллектуальной прозы маркируют удобным лейблом "исторический детектив". Хотя для Украины это почти впервые, к тому же, авторы (собственно, писательский дуэт) хорошо известны по иного рода нетривиальному чтиву. Исторические и арт-детективы — вот основной регистр, в котором они издавна и профессионально "звучат" на межрегиональной сцене. В узких кругах об их письме говорят "плотная" проза с "тесными" связями с классикой жанра. Но это профессиональная точка зрения, а народная, так сказать, подтверждена читательским кошельком. Климовы — читаемые и продаваемые писатели. И действительно, в "Моей сумасшедшей",

Донедавна автор цього роману вважався батьком кримінального жанру в сучасній українській літературі, будучи автором перших в Україні бойовиків з "національною" підкладкою. Як вже сьогодні вшанувати Леоніда Кононовича? Український Толкін? Вітчизняний Ден Браун і Перес-Реверте в одному жанровому флаконі?

…Цілком можливо, що ми це вже бачили, але читати про таке нам ще не доводилося. Річ у тому, що масова культура не надто переймається книжками, воліючи переказати сюжет на миготливих мигах у кіно, і тому наразі маємо шанс дізнатися, як це робиться насправді. Адже цей роман вийшов 1924 року, коли Голівуд ще не знімав фільми приблизно за таким сценарієм: таємний агент, шпигун і майже супермен, як завжди відійшов від справ і нарешті влаштувався з коханою в далекому селі.