Везіть тіла

2 відгуків
Додати у список бажань
Додати у список бажань

1307 в наявності

170.00 грн
Видавничий код:

ФБ676002У

Мова:

українська

Рік видання:

2018

Кількість сторінок:

432

Розміри:

130х200 мм

Вага: 0.515 кг
Обкладинка:

Тверда, суперобкладинка

ISBN:

978-617-09-3762-9

Переклад:

В. Михалюк.

Жанр: ДрамаІсторичний романСучасна проза

Про книгу

 


Король Генріх VIII Тюдор багато років намагався завоювати серце Анни Болейн. Заради цього він зріксяка толицької церкви, плів інтриги, скоював підступи і злочини, однак дружина так і не змогла подарувати Англії довгоочікуваного спадкоємця. Гострий розум Анни почав дратувати марнославного Генріха, а ряд її свавільних рішень відвернув від королівського двору багатьох друзів і радників монарха. І тоді з тіні виступив Томас Кромвель, готовий виконати наказ свого воло­даря — за будь-яку ціну позбавитися Анни.      

Художньо викладена історія про перипетії життя другої дружини Генріха VIII та кооролеви Англії – Анни Болейн.
Ця книга є своєрідним продовженням книги “Вульфголл”.

Гіларі Мантел – автор бестселеру The New York Times – “Вульфголл”, книга є переможцем премії Man Booker Prize 2012, ТОП 10 кращих книг 2012 року за версією The New York Times

Розгорнути

Про автора

Відгуки

  1. hrushkachereshnia (перевірений власник)

    Якщо “Вулфголл” став для мене справжнім довгочитом, то “Везіть тіла” я подолала всього за три заходи. Звичайно, другий роман коротший і події в ньому розгортаються динамічніше, але, підозрюю, що причина може бути в іншому: я вже встигла запам’ятати ключових персонажів і їхні взаємозв’язки. Не раз ловила себе на тому, що непогано було б мати під руками таку собі схему стосунків між персонажами, такі деколи малюють для довгих книг з великою кількістю героїв. Уявіть собі моє здивування, коли Гіларі Мантел в романі згадує про те, що Кромвель успадкував подібну схему від кардинала: “Усі ці люди родичі одне одному. Добре, хоч кардинал дав йому схему, яку він старанно доповнює після кожного весілля.” Крім того у першому романі чимало персонажів мають ім’я Томас, пані Мантел зіронізувала і з цього приводу: “Половину чоловіків на світі звуть Томас.” Теж саме з займенником “він”. Типовою є ситуація, коли у нас на сцені кілька персонажів, і зовсім не зрозуміло, хто той “він”. Тут усе просто, коли зрозумієш, що “він”, а також іноді “ми”, дорівнює Кромвель. У “Везіть тіла” авторка виправилася і почала додавати “він, Кромвель”.

    Знаєте, Кромвель у цих романах видається мені напрочуд сучасним героєм, адже він людина, яка сама себе зробила. Вийшовши з низів, він не змарнував своїх талантів, а зайнявся самоосвітою, і, як майстерний шахіст, навчився продумувати свої ходи наперед. Методи Кромвеля як і в кожного політика: підкуп, залякування, погрози, в крайніх випадках навіть тортури. І попри це і попри те, що він постійно вариться в тих гнилих придворних інтригах, він не справляє враження безсердечної, ба навіть поганої людини. Натомість він надзвичайно багатогранний персонаж, за яким цікаво спостерігати.

    Гіларі Мантел дуже красиво закінчила “Везіть тіла”, і натякнула на те, що буде далі. Вже чекаю продовження!

  2. swetka1408

    Цей твір є продовженням роману «Вулфголл» і оповідає про період правління в Англії короля Генріха VIII та Анни Болейн. І знову – інтриги при королівському дворі, політичні ігри за лаштунками королівського палацу і боротьба за трон.
    Анна Болейн, розумна і вольова жінка, готова йти по трупам, аби зберегти їхній союз із Генріхом VIII, але вона зазнає особистих невдач і зрад. А сам Генріх VIII повністю захоплений черговою жінкою, яких у нього було безліч, і вирішує, як звільнитися від Анни і зблизитися із Джейн Сеймур. Тіньовим розв’язком цієї проблеми займається Томас Кромвель. До речі, у цій книзі головний акцент – більше на королі та Анні Болейн, ніж на Кромвелі (порівняно із «Вулфголлем»). Також у цій книзі більше розкриваються особисті проблеми персонажів (втрата прихильності чоловіка, втрата дитини) і переживання стосовно них.
    Останні десь 50 сторінок роману настільки гостро-трагічні, що я вже жалкувала, що взялася за цей твір. Але роман вражає. Я не була прихильницею Анни Болейн (все таки вона заради влади і Генріха VIII пожертвувала щастям, а згодом – життям не однією людини), але те, як вчинили з нею шокує.
    Неможливо дати однозначну оцінку подіям роману. У кожного з персонажів були власні мотиви дій, і часто – далекі від моральності.

Вам також може сподобатися…