Не мій дім
Про книгу
Одна невдача тягла за собою іншу, невпевненість росла — і ось успішна дизайнерка перебивається випадковими заробітками і боїться співбесід. У Сюзанни професійне вигорання, депресія й тривожні стани. Хтозна, як склалось би її життя, якби одного дня вона не зустріла його — уважного, харизматичного, розумного чоловіка. Молоде подружжя переїжджає у власний високотехнологічний будинок, сподіваючись нарешті знайти спокій та щастя. Але в їхньому домі з’являється хтось третій — робот на ім’я Кейт. І все перевертається з ніг на голову.
Погортати
Наталя
Деякі люди сприймають світ тонше за інших. Деякі стають митцями, а деякі замикаються у своєму домі. Або не своєму домі.
Сюзанна працювала дизайнеркою, жила в Європі, мала все. Але не мала своїх людей поруч. І не мала цілі. Вигоріла. Повернулася додому до Києва, закидала квартиру мотлохом, почала жити перекотиполем.
Аж раптом з’являється він. Не дуже молодий і гарний, але талановитий. Галантний, цікавий і головне — із мрією! Мрією, яку Сюзанна ненароком прийняла за свою.
Цей глибокий психологічний роман про життя в склянних стінах, втрату себе й силу боротися за себе.
А ще він про роботів. Дія відбувається в недалекому майбутньому — привіт, наукова-фантастика.
Чи я рекомендую? Це один із кращих українських романів останніх років. Читайте, самі побачите.
Мирослава Тимінська (перевірений власник)
“Не мій дім” Ярослави Литвин виявилася геть не тим, що я чекала. “Рік розпусти Клауса Отто Баха” мені сподобалася і я з нетерпінням чекала на нову книгу авторки, і залишилася задоволена. Вона глибша, хоча і сумна. У проміжку я читала ще “Пухнасту”, і спочатку Сюзанна, головна героїня “Не мого дому”, чимось її нагадала, але лише на перший погляд. А взагалі це героїня, яку мені було безмірно шкода. З кожною сторінкою яскраві кольори немов би блякнули, і оригінальна дівчина перетворюється на свою тінь, сіру і нещасну. Здається, шлюб придумали не для цього.
⠀
Недалеке майбутнє, Сюзанна Карпенко – талановита дизайнерка, колись працювала у Данії, тепер приїхала на конференцію у Чехії. Хоч за плечима і професійні невдачі, і тяжкі відносини з родиною, Сюзанна не втрачає надії на кохання. Вона оригінально вдягається і сміливо жартує. Господи, ви її просто не впізнаєте до кінця книжки.
⠀
А потім з’являється Він. Симпатичний холостяк з великою мрією – збудувати дім. Все самому спланувати і обладнати по-сучасному. Сюзанна розділяє з ним цю мрію, але вже з назви книжки можете зрозуміти, що до чого.
⠀
Це могла би бути книжка про роботів, але вона – про людей. Про те, що навіть коли у нас будуть роботи для прибирання і для кохання, ми не перестанемо мучити одне одного. Що неважливо, наскільки розвинулися технології – захищати себе доведеться від тих самих бід, що і тисячу років тому.
⠀
Прибацана ведична жінка і всезнаюча свекруха, травми дитинства і сімейне насильство – письменниця звертається до вічних тем, поєднавши їх з питаннями взаємодії з роботами, які доведеться уже вирішувати нашому поколінню. Але для мене історія з роботами відійшла у книзі на другий план, на першому – доля жінки, яка так швидко стає жертвою, втрачаючи своє Я. Втрата задоволення від життя і впевненості у собі – ціна, яку Сюзанна заплатила за зустріч не з тим чоловіком. І від цього ніхто не застрахований, на жаль.
Марина Щепансьеп (перевірений власник)
💬 “Не кажи, що у мене щось не вийде”. Не обкрадай себе у своєму житті.
Читала я першу книгу авторки, там смішна, дотепна але цікава книга.
А ця книга навпаки, зовсім не смішна, хіба трішки (спілкування з подругою) і тут піднята досить тяжка тема: домінування.
” Я весь всесвіт а ти? Хто ти, та ти ніхто…”
Але все ж мабуть по порядку.
В одному готельному номері доля зводить Сюзанну Карпенко і Петра Живуського.
Відносини в них розвиваються блискавично. І найближчим часом вони одружуються. І Петро пропонує Сюзанні побудувати свій дім. Дім з новітніми технологіями, з скляними стінами і стелею, з підвальним гаражем і бункером під будинком.
І тут починається все саме найцікавіше….
Вїхавши в новий дім в Петра починає проявлятися справжнє обличчя.
Він починає присікатися до дружини.
І не порадившись з дружиною Петро купує робота Кейт. І одного разу підслухавши розмову чоловіка з роботом, Сюзанна дізнається дещо шокуюче….
💬. Минуле завжди стається затишнішим і безпечнішим. Воно вже відбулося, від нього не має чого очікувати несподіванки.
Чесно я чомусь боюсь такого майбутнього. Можливо ми до нього прийдемо але поступово. А так зразу як в книзі то страшно.
А ще я не можу зрозуміти головну героїню, навіщо вона вона дозволила чоловіку придушити своє власне Я.
Все що він просив вона виконувала.
А що коштують оці його фрази:
🖍️ Геть пішла, чи що тобі не зрозуміло? Геть звідси! Нав’язлива муха.
🖍️ Я мусив припинити твою істерику тому і вдарив.
🖍️ Ти ж розумієш, що ти нікому не потрібна.
А головне він сам білий і пухнастий.
Дуже мені сподобалася Іру зі своєю ” Дристя”. Добре мати таку подругу.
Дім- це лице господині. Дім це я.
В цій книзі мені сподобалося все. І стиль написання і піднята тема маніпулятора і деспота. І головне оця тема майбутнього, я останнім часом підсіла на такі книги. До того ж книга читається скоро, не можливо відірватися.
А ще окреме “Дякую Видавництво @фабула за таку класну, цікаву книгу.
Моя оцінка: 🌟 5+/5🌟