Сьогодні ми підготували для вас особливий рецепт до свята! Беремо краплинку химерної прози Майка Йогансена, додаємо спогади про Донбас 1920-х і 2000-х, продовження історії Олі Синички і її хати в селі, а ще — українське дебютне фентезі, в якому реальність розділена на два світи. Коли ми все це добре перемішаємо, то вийде наш новий топ, присвячений Дню Незалежності України.
Книга «Ситутунга» — це збірка гумористичних, сатиричних та іронічних творів українського письменника, який творив епоху наших шалених 20-х. Майк Йогансен — майстер гри з читацькими очікуваннями, автор приголомшливої химерної прози й поезії, митець, який досі дивує своїми парадоксами.
Тексти Майка Йогансена, одного з чільних представників української модерної літератури, сповнено іронією, абсурдом, чорним гумором. На всіх, хто вирушить у подорож сторінками цієї книжки, вигадливими й розмаїтими шляхами іронічної прози Йогансена, очікує особлива інтелектуальна гра, правила й порядки якої розповідає в передмові упорядниця Ярина Цимбал.
Це видання представляє перлини доробку Майка Йогансена: від повісті «Майборода», опублікованої 1925 року, до оповідання «Ситутунга» 1936 року. Крім оповідань для дітей і втраченого автобіографічного роману «Югурта», цей текст був останнім у доробку митця, який дивився на цей світ з особливою проникливістю й іронією.
У збірці «Ситутунга» Майк Йогансен постає різним. Звертається до жанру фейлетону в нещодавно виявленій «Театральній фізкультурі», де іронізує над театральними виставами для шахтарів Донбасу, яким після годин важкої праці треба подолати двадцять кілометрів, щоб переглянути п’єсу. Вправляється в гуморесках, які складено у дві збірки з вельми химерними назвами «Луб’яне решето» та «Солоні зайці». Бентежить публіку циклом оповідань «Поява, пригоди і смерть Макла Паркера», де американці розповідають свої уявлення про Україну — край художників.
І нарешті ошелешує романом «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію». Йогансен експериментує з текстом, прокладаючи читацькі шляхи на межі реального та пародії на середньовічний лицарський роман водночас, на подорожі Лоренса Стерна і Ксав’є де Местра, на Дон Кіхота і солдата Швейка. У грі з Йогансеном буває непросто. Однак відважні читачі й читачки цієї збірки іронічних творів будуть винагороджені глибиною підтекстів і контекстів, що ховається за фасадом очевидних та вишуканих дотепів.
Після знайомства з Олею Синичкою у «Віллі у Сан-Фурсиско», де вона переїхала до села, щоб знайти власне місце подалі від міської метушні, продовження історії розгортається у новому романі Ярослави Литвин «Хрущі над вишнями».
У центрі подій — Великодній Турнір пасок, який стає не просто кулінарним змаганням, а справжнім випробуванням характерів. Оля, що звикла тримати все під контролем, зустрічає гідного суперника — Євгена, який замішує тісто так само майстерно, як і збиває з пантелику її думки. Їхні кулінарні баталії сповнені жартів, підколок і теплого гумору. Тут звучить суржик, тут слова сиплються, мов із печі — духмяні, соковиті.
Та «Хрущі над вишнями» — це не тільки про сміх і любов. Це й про те, як жити далі, коли поруч війна. У книзі відчувається, що навіть у найтемніші часи люди не відмовляються від радості, традицій і мрій. Хрущі, що гудуть над селом, стають символом відродження: життя триває, і попри всі випробування вишні знову вкриваються цвітом.
Ярослава Литвин написала теплий, дотепний і світлий роман про те, що навіть найзвичайніші родинні справи — випікання пасок, розмови з сусідами, невеличкі суперечки чи великі мрії — можуть перетворюватися на справжні пригоди, сповнені сміху, любові та життєвої мудрості. Це історія про родину, де суржик вплітається у розмови так само природно, як у дім входить запах свіжої випічки, а щоденні турботи стають нагодою відчути справжню силу близькості й підтримки.
«Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової — прониклива соціально-психологічна проза, що відтворює життя у маленькому смт біля Луганська, затиснутому між консервативною спадщиною та радянською добою, яка ніяк не відпускає. Там здається, що час застиг, а новини доходять хіба з телевізора або з газет «Факти» чи «СПІД-Інфо». І над усім цим лунають фрази: «бо ти ж дєвочка», «бо ми всігда так робили», «жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував» — специфіка місцевого менталітету, з якого важко вирватися.
Текст Лягушонкової — це стьоб та іронія на межі здорового глузду. Тут народжуються абсурдні, проте смішні етюди: коли хвору дитину ведуть до «волшебного дєда», який викатує яйцем, або коли дівчинку народжують «щоб помічниця була». Приховування власного єврейського походження, дивні побутові стандарти — це вже не жарти, але авторка вміє подати їх із таким відтінком гумору, що мимоволі посміхаєшся з гіркуватим присмаком.
Це не книга у стилі «зрозумійте Донбас». «Мій прапор запісяв котик» — це історія про всіх нас. Про ті обмеження, звички й страхи, що заганяють у рамки. Про фрази на кшталт: «не така, як усі», «твій характер — це проблема», які притискають. І водночас — про сміливість залишатися собою, навіть коли вся система звучить по-іншому.
Стиль авторки — чесний, гострий, без прикрас. Вона не боїться сміятися з болю, говорити про табу й стереотипи. Ось чим захоплює ця книга: вона звучить так, ніби ти сидиш на кухні поруч із Лягушонковою, слухаєш її фрази й відчуваєш, що вона — твоя сусідка, яка добре знає, що таке бути «своєю» і що таке — нею не бути.
У збірці оповідань «Як любили і вмирали» Лев Скрипник постає перед читачем без жодних літературних масок. Це тексти, що виросли з особистого досвіду автора: дитинство у шахтарському Донецьку, життя в рудневих бараках, роки війни, голод, полон та ув’язнення. Саме з цих травматичних переживань народився голос, який сьогодні звучить не лише як індивідуальне свідчення, а як документ часу й покоління.
Проза Скрипника напрочуд проста й прямолінійна. У ній немає декоративності чи прикрас — кожне слово точне, кожна деталь випалена життям. Його рядки вражають своєю грубуватою щирістю: запах пороху, гуркіт локомотивів, порожнеча хат, де ще недавно лунав сміх, — усе це стає символами епохи, що визначила долю мільйонів.
Ця книга не прагне створити героїчний міф. Вона розповідає про тих, кого зазвичай не помічає історія: простих людей, які любили й вмирали без пафосу й оркестрових маршів, у тісних бараках і холодних табірних кімнатах. Скрипник показує, що справжня людяність не в гучних словах, а в маленьких проявах турботи й здатності залишатися собою навіть у нелюдських умовах. Його оповідання — зовсім не шаблонні сюжети із щасливим завершенням; вони — щирі хроніки, де біль сполучається із ніжністю, безнадія — із холодною, місцями гіркою, але все-таки любов’ю.
Дебютний роман української авторки Катерини Самойленко «Закони Невріди» з циклу «Двоповня» відкриває перед читачем новий фентезійний світ, побудований на давньому міфі про Велику Стіну, що понад дві тисячі років тому розділила реальність на Зовнішній і Прихований світи. Це місце, де в небі сяють два місяці, а люди мають дві душі — людську та звірину.
У центрі сюжету — дівчина Ріна, яка, рятуючись від викрадача, випадково опиняється в Прихованому світі. Недовіра до тих, кого вона зустрічає, змушує її укласти небезпечну угоду із забороненими Темними Богами. Та отримана сила вимагає розплати: тепер Ріна мусить полювати на нечисть, ризикуючи викрити власну таємницю й поставити під загрозу життя.
Напруга зростає з кожною сторінкою: героїня намагається повернутися додому, але час невблаганно спливає — другий місяць у небі може згаснути будь-якої миті, викрадач усе ще загрожує свободі Ріни, а світ балансує на межі катастрофи. Нечисть може зруйнувати Прихований світ, а Велика Стіна, яка віками стримувала нову війну між людьми й двоєдушниками, от-от може впасти.
«Двоповня. Закони Невріди» — це роман, у якому поєднано пригоди, напружену боротьбу зі злом та складні моральні вибори героїні. Авторка вибудувала міфологію світу, що відрізняється від класичних фентезійних канонів, і саме ця оригінальність робить історію захопливою. Це історія про випробування, силу вибору та про крихку рівновагу між довірою і зрадою.
Readberry святкує свій перший день народження! На честь свята впродовж усього тижня ви можете замовити обрані книги видавництва зі знижкою 20%.
