Перед вами комплект з 5 фантастичних книг, який прямо зараз ви можете придбати за супер ціною 500 грн. Якщо ви думаєте, що такі акційні пропозиції — це завжди щось нецікаве, не варте уваги, то ви глибоко помиляєтеся. І ми тут для того, щоби вас у цьому переконати.
Французький письменник Андрій Макін розказав на сторінках роману «Французький заповіт» трагічну історію своєї бабусі.
Шарлотта Лемоньє народилась у Франції на початку 20 століття. Вона пам’ятає Марселя Пруста, який грав у теніс на бульварі Біно в її рідному містечку Нюіллі-сюр-Сена, та про повінь 1910 року, що затопила Париж. Вона показує хлопцю та дівчині, своїм онукам, пожовклу газетну світлину сорокарічного чоловіка зі жвавим поглядом та рішучим обличчям, що пливе у човні вулицями Парижа. Це її дядько Вінсент, репортер «Ексельсіор». Саме він прищепив Шарлотті смак до журнальних ілюстрацій та заохотив колекціонувати вирізки з газет. З цих вирізок та розповідей Шарлотти її онуки відкривають для себе Францію-Атлантиду. Кожного вечора розповіді бабусі звільняють якийсь новий фрагмент цього світу, загубленого в часі.
Ще немовлям Шарлотта разом із батьками приїжджає до сибірського міста Боярськ, де батько розпочав лікарську практику. Після його раптової смерті, мати не могла оговтатись від горя, і, попри короткі візити до Парижу, вони знову поверталися до міста, де був похований батько. У скруті та злиднях пройшло кілька років, доки вони нарешті не повернулися в Париж, як їм здавалося, назавжди.
Усе змінилось у 1914 році. Мати Шарлотти знову зібралася в Боярськ, щоб остаточно завершити свою сибірську епоху. Одинадцятирічна Шарлотта залишилась з близькими родичами. Мати вона більше не бачила, і, можливо, саме цей факт став вирішальним, коли у 1921 році дівчина з місією Червоного хреста відправилась рятувати голодуючих Надволжя. Улюблений Париж вона більше не побачила, потрапивши у страшні жорна більшовицької держави.
Усе, що залишилося їй на згадку про Францію, це стара валіза з газетними вирізками та довгі розмови з онуком, якому вона передала свою любов до далекої батьківщини.
Макін написав чудовий роман про ніжні стосунки між хлопцем та бабусею, про любов та трагедію цілого покоління.
А що ви знаєте про Алі Сміт? Ім’я цієї шотландської письменниці, драматургині та журналістки широко відомо на заході, але й досі не отримало популярності серед вітчизняних читачів. Її напівмістичний роман «Як бути двома», відзначений чотирма престижними літературними преміями, грає зі сприйняттям часу, мистецтва і людських стосунків, залишаючи читача у стані захопленого роздуму.
Ця книга не лише про те, як бути "двома", а й про те, як бути одночасно присутнім у минулому і теперішньому, бути матеріальним і духовним, живим і померлим. Алі Сміт будує історію як витвір мистецтва, де форма має не менш важливе значення, ніж зміст.
Роман складається з двох частин, які можна читати в будь-якому порядку. Одна з них розповідає про Джорджі, дівчину-підлітка, яка переживає смерть матері та намагається впоратися з втратою за допомогою мистецтва й спогадів. Інша частина — це історія Франчески, загадкової художниці епохи Відродження, чиї фрески стають сполучною ланкою між двома часовими періодами.
Що дивовижно, Франческа постає перед нами не лише як художниця, а і як людина, яка кидає виклик гендерним та соціальним стереотипам свого часу. У цій частині минуле оживає, як картина, що раптом починає рухатися, і читач стає свідком того, як історія буквально стикається з сучасністю.
Стиль Алі Сміт нагадує імпресіоністичне полотно: текст повний деталей, алюзій і несподіваних поворотів. Іноді здається, що авторка веде гру з читачем, змушуючи нас ставити більше запитань, ніж отримувати відповідей. Але саме це і робить книгу живою, інтерактивною.
Теми кохання, втрати, мистецтва і пам’яті переплітаються настільки тісно, що їх неможливо розділити. Роман спонукає до роздумів: що таке ідентичність? Чи можемо ми існувати окремо від нашого минулого? І як мистецтво допомагає нам зрозуміти самих себе?
«Як бути двома» — це не просто книга, а досвід. Вона вимагає уваги, відкритості до нестандартного і готовності бути здивованим. Це чудовий вибір для тих, хто любить експериментальну прозу, що одночасно викликає емоції й провокує на роздуми.
Ще одна наша цікавинка — роман «Ніхто» турецької письменниці Міне Г. Кірикканат, заснований на реальних подіях. Авторка переносить нас в холодну паризьку осінь 2013-го. У квартирі на другому поверсі в не найкращому паризькому кварталі поліція знаходить три жіночих тіла. Філігранний і безжальний почерк вбивці незнайомий жодному детективу, а тіла — це жінки, які свого часу належали до керівної ланки курдських бойовиків. Вбивцею виявляється безпринципний, холоднокровний кілер Ніхто.
На перший погляд, це історія про терористичні й політичні хитросплетіння. Та вчитуючись в кожну наступну сторінку виявляється, що це потужна психологічна драма вбивці, який не обирав своє життя. Вбивці, який просто хотів жити й відчувати любов. А натомість випалив напалмом в собі все, що можна було вважати людським. Міне Кірикканат знайомить нас з похмурим, але дуже реальним світом, який набагато ближче, ніж нам здається.
У романі «Голограма для короля» американський письменник і редактор Дейв Еґґерс майстерно поєднує абсурдність сучасного світу, екзистенційні питання та критику капіталістичної гонитви за успіхом.
Книга розповідає історію Алана Клея, американського бізнесмена середнього віку, чиє життя пішло шкереберть через помилки минулого і крах його кар’єри. Він отримує останній шанс: представити високотехнологічну голографічну систему королю Саудівської Аравії. У пустельній країні, де традиції стикаються з технологіями, Алан повинен не лише виконати свою місію, а й переосмислити своє місце у світі.
Сюжет здається простим, але його глибина захоплює. Дейв Еґґерс використовує подорож Алана до Саудівської Аравії як метафору особистої кризи, яка виходить далеко за межі бізнесу. Алан — типова "людина старого світу", яка намагається знайти сенс у новій, незрозумілій реальності. Його боротьба з бюрократією, культурними бар'єрами і власною невпевненістю викликає одночасно співчуття і легку усмішку.
Еґґерс створює яскраву атмосферу, контрастуючи сучасну технологічну мрію із суворою реальністю пустелі, де король, якого всі чекають, ніколи не з'являється. Це майже театр абсурду, де прогрес здається ілюзією, а люди застрягають у власних страхах і розчаруваннях.
Стиль автора — лаконічний і точний, він не перевантажує читача зайвими деталями, але кожне слово працює на створення образу Алана та його внутрішнього світу. Попри серйозні теми, книга сповнена тонкого гумору і сарказму, що допомагає краще сприймати меланхолійний настрій героя.
«Голограма для короля» — це проникливий, багатошаровий роман про втрату, надію і пошук нових можливостей у світі, що змінюється. Він звертається до кожного, хто коли-небудь відчував себе загубленим або сумнівався у власних силах. Це книга про людяність у світі, який іноді здається холодним і байдужим.
Екранізація роману вийшла у 2016 році, режисером став Том Тиквер. У головній ролі знявся Том Генкс, який чудово передав внутрішню кризу головного героя.
«Містер Піп» Ллойда Джонса — це роман, який залишає після себе незабутнє враження, пронизуючи до глибини душі своєю драматичністю та проникливістю. Це історія про силу слова, силу літератури і те, як вона здатна змінити життя навіть у найтемніші часи.
Дія роману розгортається на острові Бугенвіль під час громадянської війни в Папуа-Новій Гвінеї. Юна Матильда разом зі своєю громадою опиняється в облозі. Втеча та будь-який зв'язок із зовнішнім світом відрізані. Єдиним промінцем світла у цьому мороці стає містер Воттс, який починає викладати дітям сільської школи. Єдина книга, яку він має — «Великі сподівання» Чарльза Діккенса, стає справжнім порятунком для Матильди. Її життя змінюється під впливом історії про Піпа, і вона починає відчувати силу літератури, яка підіймає її над жорстокою реальністю.
Ллойд Джонс майстерно створює атмосферу відчаю і надії, поєднуючи безвихідь війни з магією літератури. Його стиль письма простий, але влучний, що робить кожне слово важливим. Він використовує звичайну мову для передачі складних емоцій і думок, створюючи відчуття глибини й правдивості.
Матильда та містер Воттс, головні персонажі цієї історії, зачаровують своєю складністю і людяністю. Матильда, юна дівчина, проходить через важкі випробування, але завдяки літературі знаходить силу і натхнення. Містер Воттс, здавалося б, простий вчитель, приховує в собі цілий світ мудрості та співчуття. Їхні стосунки стають ключовою лінією роману, яка показує, як література може змінити життя.
«Містер Піп» — це книга, яка змушує задуматися про важливість літератури у нашому житті. Вона показує, як слова можуть бути зброєю в боротьбі проти жорстокості та невігластва. Це розповідь про надію, яка сяє навіть у найтемніші часи, і про силу людського духу, що здатний піднятися над будь-якими випробуваннями.
Ми б могли ще довго розповідати про класні книжки, які беруть участь в акції “Збери свій комплект”, та краще вам самим познайомитися з ними й переконатися, що вони стануть чудовим доповненням до вашої бібліотеки.
