Останній цьогорічний ТОП-5. Підсумовуємо хіти художньої літератури, що вийшли друком у 2022 році!
«Правила будинку сидру» — новинка, що стала ХІТом ще до того, як ми отримали її з друку.
Як завжди,
Джон Ірвінг створив роман із багаторівневими персонажами, темами та оповіданням. Він охоплює відсутність місця у світі, відчуженість, кохання, стосунки між батьком і сином, насильство, гнів та цілий ряд речей, перераховувати які було б надто довго. Це роман, який винагороджує за терпіння.
Чудова розгалужена історія про життя сиріт, любов і турботу лікаря, медсестер у дитячому будинку в Новій Англії та, зокрема, життя одного з сиріт, Гомера Криниці.
Перша частина в основному розповідає нам про життя лікаря Вілбура Модрини, що робить аборти, тоді як решта розповідає більше про його протеже Гомера Криницю.
Доктор Модрина живе та працює у дитячому будинку. Жінки, які не в змозі піклуватися про своїх дітей, залишають їх там або випрошують аборти (незаконні на той час операції). Гомер Криниця — один із таких дітей, він декілька разів потрапляв у прийомні сім’ї, але кожного разу повертався у притулок. Гомер росте та виховується Модриною, він допомагає доктору та опановує медичні навички. Пізніше юнак залишає маленький світ свого дитинства та потрапляє на ферму, де виробляють сидр. Саме тут він отримує головний урок свого життя та розуміння того, де знаходиться його дім.
Персонажі, що запам’ятовуються, час і місце досить чітко зображені та легко змальовані, багато бідності, труднощів і болю. Але є також велика доза любові. Сильні теми, які можуть засмутити, але від того вони не менш важливі.
Ще одна книжка
«Проєкт «Лабіринт», написана українською письменницею
Оленою Кузьміною, теж створила чимало шуму в читацьких колах, а бажання продовження книги охоплює все більше книгоманів.
Перед нами постає тоталітарна країна з закритими кордонами. Держава — утілення рівності та турботи про благополуччя громадян. У цій Державі парків, на відміну від закордону, більше ніж торгових центрів. До того ж, ніякого Інтернету чи телевізора (хоча останній ще можна зустріти в обраних), лише радіо, з якого Президент звертається до громадян кожні 4 години. І взагалі, тут надають перевагу здоровому способу життя, а не шкідливим звичкам: обирайте загальнодержавні медитації, замість того, щоб трішки довше поніжитися в ліжку і, звичайно, рекомендується селера з авокадо, замість піци. Хто ж заперечить велич такої Держави? Вона ж бо знає краще, що потрібно людям. І не доведи Господи в цьому засумніватися!
Однак, це ще не все... Щороку проводиться проєкт із символічною назвою «Лабіринт». Щоразу, ось уже 10 рік поспіль, випадковим чином обираються п’ятеро чоловіків і п’ятеро жінок із різних верств населення. Бути учасником проєкту «Лабіринт» — це почесно. Кожен громадянин неймовірно вдячний за те, що обрано саме його. Тоді чому ж ця честь відчувається як вирок, засудження до страти? Звідки така кількість понівечених тіл? Чому з попередніх сезонів повернулися лише 10 чоловік? Чому немає даних про їхній фізичний та психологічний стан? Чи справді в Лабіринті існує Мінотавр? Так багато запитань і так мало відповідей. Пані Сорок Третя, що належить до сотні найкращих і найстаранніших службовців, намагається розібратися в усьому. Під її опікою опиняється студент на ім’я Тео, який так схожий на сина Реї, котрого вона втратила у шостому Лабіринті. Хоча б цього надокучливого хлопця з його одвічним «бляха» вона просто мусить врятувати... Та чи це можливо?
«1794» — шведський нуар, дія якого відбувається в кінці 18 століття. Гарна, захоплююча, добре опрацьована історія з героями, яких важко забути.
Книга є другою в трилогії, але її легко читати як окрему.
Ніклас Натт-о-Даґ малює яскраві картини від жахів рабського острова Сен-Бартелемі в Карибському морі до менш бажаних районів Стокгольма. Паби, публічні будинки та погане вуличне життя завжди присутні. Еріка Тре-Русур, молодшого сина землевласника з маєтком за пару днів їзди від Стокгольма, відправляють на Сен-Бартелемі, щоб «зробити з нього людину» і дати йому шанс подолати свою «невідповідну» любов до дочки одного з фермерів-орендарів у маєтку. Невдовзі хлопець відкриває похмурі таємниці Сен-Бартельмі як великого пункту торгівлі рабами.
Ерік нажаханий рабством, але зав’язує дружбу з власником плантації на ім’я Тирхо. Покликаний назад до Швеції після смерті батька та брата, Ерік раптово стає багатою людиною та може нарешті одружитися зі своєю коханою. За підтримки Тирхо відбувається весілля, але потім все йде просто кепсько...
Молоду дівчину знаходять мертвою на наступний день після весілля. Жертва нападу вовка, але робити висновок трохи поспішно. І, здається, ніхто не хоче проливати світло на цю дивну справу. У розпачі мати жертви вирішує звернутися до Карделя, інваліда війни, травмованого його останнім розслідуванням. Побачивши можливість тримати своїх демонів на відстані, Кардель кидається серцем і душею в це нове розслідування. Але він далекий від того, щоб уявити собі масштаб і жахливість істини.
Наступний хіт —
«Чоловік, який помер» Антті Туомайнена.
На першому місці — вміння автора поєднувати трагічне й комічне, яке читачі й оцінили достойно.
Лікар повідомляє Яакко, що він спожив достатньо отрути, щоб вбити бегемота, що внутрішні органи відмовляють і що такий стан незворотній. Ніби цього не досить для тривожності, але не таке вже й довге життя підкидає головному героєві ще кілька випробувань. Група хуліганів починає операцію з браконьєрства його бізнесу, і до того чоловік ловить свою дружину на зраді. Якко не може врятувати власне життя, але через серію шалених витівок він вирішує врятувати свою компанію та знайти свого «вбивцю».
Неймовірний чорний гумор підкреслює сюжет, а розповідь Туомайнена не менш ніж чудова. Витівки, пов’язані наприклад з самурайським мечем і сауною — дотепні та веселі, не дозволяючи пригодам героя вилітати в нереалістичних напрямках. Персонажі вичерпні й правдоподібні, а майстерність автора змушує нас гадати над результатом аж до остаточного висновку.
«Дзеркало і світло» — роман, на який чекали буквально мільйони, і він не розчаровав. Наприкінці попереднього роману трилогії «Везіть тіла» Томас Кромвель більш-менш досягнув кульмінації своєї кар’єри. Але після піднесення настає неминуче падіння, і, як ми всі знаємо, для Кромвеля це мало бути втратою голови.
На початку цієї книги з Генріхом VIII все здається добре, зараз він має третю дружину, яка подарує йому єдиного законного спадкоємця чоловічої статі, але вона, на жаль, померла. Оскільки для Генріха шукають іншу дружину, яка, сподіваємося, дасть йому «запасного» сина. Також ми бачимо інтриги при дворі, як позиція короля, здається, постійно змінюється щодо релігії, і як усі намагаються маніпулювати один одним, щоб Англія була втягнута в європейську політику. Тож, ми спостерігаємо за Кромвелем, який намагається вирішити не лише свої проблеми, а й проблеми свого короля та країни.
Гіларі Мантел знову чудово зобразила людину, про яку доступна лише обмежена кількість фактичної інформації, що повертає її до життя, і, як ми всі бачили, як історія певним чином повторюється.
Знову повертаючи нас до монархії того періоду, до справжніх рушійних сил, тих, хто стояв за престолом, тож цей роман, хоча й змішує факти та вигадку, створюється враження про те, як все мало бути. Зрештою, Кромвель уже бачив, як його наставник Волсі впав разом з іншими, тому він уже намагається будувати якісь плани на майбутнє, якщо для нього все піде тією ж дорогою.
Читаючи цей та два попередні романи, ми бачимо, як король стає все більш неконтрольованим і менш передбачуваним, а також те, як Кромвель почав формувати Англію сучаснішого світу.
Зробіть собі невеличкий подарунок на Новий Рік, не проґавте круті книжки за крутими цінами!
