Чоловік, який помер

Якби не марафон від @fabulabook я навряд чи звернула б увагу на книгу "Чоловік, який помер" Антті Туомайнена. І хоч цей трилер буде єдиним за квітень, прочитаним в рамках марафону..., я все ж не здаюся. 📚 Отже, щодо роману "Чоловік, який помер"... Незвичний трилер, із детективною лінією, закрученим сюжетом та неповторним авторським стилем фінського письменника Антті Туомайнен викликав під час читання суперечливі враження. Але плюсів виявилося більше, тому давайте про них🤗 Мені сподобалося як автор органічно додав до своєї історії тонкий (і дотепний!) чорний гумор, дрібку іронії й поміж тим - глибокі роздуми про життя та смерть (зберегла трохи цитат). На початку книги головний герой Яакко, власник невеликої компанії з продажу грибів, дізнається, що його отруїли, і в нього залишилося зовсім мало часу. Замість того, щоб впадати у відчай, він вирішує використати цей час, щоб з'ясувати, хто стоїть за злочином, і починає власне розслідування. Підозри падають на кількох осіб... У книзі чимало комічних ситуацій, колоритних персонажів. Та й Яакко – складний і неоднозначний персонаж. Він опиняється в небезпечних ситуаціях, стикається з брехнею (і бреше також), зрадою та темними секретами людей, яких він колись знав. Хоч трилери й не мій улюблений жанр, але роман читався легко та швидко. Ділюся декількома цитатами: 🖋 "Але всі ми маємо світлі і темні сторони. Це як з грибами. У чудовому на вигляд білому грибі може бути достобіса черв'яків. У сироїжки непривабливий вигляд, зате яка вона смачна!". 🖋 "Правдою є лише той факт, що в нашому розпорядженні є всього одна мить: одну мить сяє сонце, ми цього не розуміємо, як не розуміємо і того, що відбувається з нашим часом та простором. Усе зникає". 🖋 "Навіть у найкращі, найщасливіші моменти життя може трапитися щось непередбачуване, щось руйнівне. На всьому лежить печать безглуздя та невпорядкованості".

Книги скандинавських авторів завжди відрізняються від звичних нам творів. А детектив по-фінськи, це щось неочікувано цікаве. В цій книзі буде потроху всього і традиційним детективом її точно не назвеш. Але вона мене захопила і мені сподобалося як пише автор. Спочатку все здавалось банально і просто, я навіть думала, що вгадала вбивцю. Але ні, фінал для мене став неочікуваним. Отруєння, подружня зрада, витівки конкурентів по бізнесу, труп, ще труп і навіть кохання. І це лише частина того про що йдеться в книзі. Може здатися, що книга проста і дещо наївна. Деякі сюжети були нереалістичними, але на загальну картину це не вплинуло. Навпаки, повеселило і додало жвавості. Цікавості додає ще сфера, в якої працює головний герой і його конкуренти, збір грибів мацутаке. Довелось, навіть, загуглити, що це за гриби такі, що японці готові за ними їхати аж до Фінляндії. Ось так несподівано, коли нависає смерть, життя може стати набагато цікавішим і привести до кардинальних змін. Загалом, дуже непогана книга, з якою можна весело провести час.