Час для фантастики! Якщо ви так само її любите, як ми, то запрошуємо до знайомства з найкращими представниками жанру як сучасної української, так і зарубіжної літератури.
«Підземний світ» — амбітна книга. Досліджуючи політику, економіку та популярну культуру в Сполучених Штатах протягом останньої половини двадцятого століття, автор
Дон Делілло бере участь у цікавих спекуляціях про приховані значення та зв’язки, які лежать поза увагою.
У книзі розповідається про Ніка Шея, людину, яка втікає від безглуздого життя в Бронксі та стає керівником фірми з утилізації відходів і свого роду науковцем.
У світі, який зображує письменник, люди та події часом здаються пов’язаними якимось полем чи ефіром, де діють невідомі сили. У його початковій сцені життя сотень тисяч людей поєднується з історичною бейсбольною грою, де молодий чоловік відчуває «жар тіла великого міста... маленькі мрії та відчай, щось небачене, що переслідує день.» В інших уривках книги ці зв’язки приймають форму історії або системи: «те, що ви відчуваєте в офісі... відчуваючи, як зв’язані сітки охоплюють вас».
Неймовірний автор. Хоча він все ще неминуче носить розсіяний, складний характер, як в будь-якому іншому сучасному чтиві, голос Делілло має таку глибину, якої, здається, раніше й не зустрічалося. Він має великий талант описувати, адже ніколи не вдаючись до шаблонних фраз, письменник рідко робить неправдоподібні порівняння.
Над портовим містом нависла потойбічна темрява. Зникають люди, з’являються демони, песиголовці стають на варту. Надворі 1980-ті. І, здається, Апокаліпсису не минути.
«Мала Глуша» Марії Галіної — це призма, крізь яку видно справжні обличчя добра і зла.
Містична, часами занадто реалістична книга про життя і смерть, любов, дружбу й втрачені можливості.
Драматичний роман на грані світів.
Інтелігентно та інтелектуально. Саме так можна охарактеризувати книгу
Володимира Єшкілєва «Місто термітів».
Детективний сюжет тісно переплітається з життям таємних орденів сучасної України, що є характерним для стилю автора. Більшість новел цієї книги — спроба розрізнити традиції вільних каменярів у мерехтінні місцевих легенд і водночас сакральна географія і метафізичне краєзнавство Галичини в контексті недавньої історії та міфології — тобто, тих часів, коли «міськком партії чітко визначив, що вампірів бути не може, оскільки перевертні й марксизм-ленінізм несумісні».
У цій строкатій прозі проблема вампірів і дирижаблів як шпигунської зброї мирно уживається з побутовими труднощами місцевих бунтівників духу. Не можна сказати, що книга легка, однак це такий собі своєрідний філософський мурашник, що породжує численні роздуми.
«Час прискорюється, час уповільнюється, завжди цей час, завжди грюкає по наших клітках, мучить нас невпинним усвідомленням своєї присутності, і єдина наша зброя проти часу — це свобода волі й переконання, що життя священне, а ще надія на те, що ми маємо душу».
Тонкий гумор та вражаюча суміш фантастичного з реальним, також, дрібка філософічних роздумів – це роман культового письменника
Дуґласа Коупленда «Гравець 1».
Скільки часу має минути щоб перевернути звичний порядок речей догори дриґом? Як людство поведе себе на порозі апокаліпсису? Коупленд пропонує свою варіацію на тему, показуючи, що може статися за якихось п’ять годин.
Говорять, Бог не грає в кості. Проте, не що інше як випадковість, збіг обставин зводить в одному з барів аеропорту в Торонто п'ятьох абсолютно різних людей. Рік — бармен-невдаха, колишній садівник. Люк — пастор-утікач, котрий втратив віру та став шахраєм. Рейчел — мати-одиначка, що шукає справжнього жіночого щастя. Карен приїхала на інтернет-побачення з Ворреном, який нікому не подобається. Ще є сучасний проповідник, що вміє красиво говорити і спритно виманювати гроші. Усі вони гравці. Гравці гри під назвою «Життя».
За поспіхом забарикадованими дверима бару, де немає ні електрики, ні світла, ні води, панує повний хаос, анархія та чигає купа небезпек. Одним словом —апокаліпсис. І це все лише за п'ять годин! Але в таких обставинах час — річ відносна для кожного. За ці п’ять годин герої переосмислять усе своє життя, відкриють у собі нові, ще досі невідомі почуття і, можливо, Бога. Зрештою, що таке Бог для купки людських створінь перед обличчям кінця світу?
Олена Кузьміна у своїй книжці
«Проєкт «Лабіринт», відкриє завісу перед нами до світу однієї тоталітарної країни з закритими кордонами. Держава — утілення рівності та турботи про благополуччя громадян. У цій Державі парків, на відміну від закордону, більше ніж торгових центрів. До того ж, ніякого Інтернету чи телевізора! Навіть не думайте вмикати телевізор, адже у Державі вони під забороною і їх можуть дивитись лише обрані Президентом, який турбується про ваше здоров’я і оточення, звертаючись по радіо кожні 4 години. Адже лише справжні друзі знають, що робити, якщо ви випадково подумали не те, що повинні думати громадяни справжньої величної Держави.
Однак, це ще не все... Щороку проводиться проєкт із символічною назвою «Лабіринт». Щоразу, ось уже 10 рік поспіль, випадковим чином обираються п'ятеро чоловіків і п'ятеро жінок із різних верств населення. Бути учасником проєкту «Лабіринт» — це почесно. Кожен громадянин неймовірно вдячний за те, що обрано саме його. Тоді чому ж ця честь відчувається як вирок, засудження до страти? Звідки така кількість понівечених тіл? Чому з попередніх сезонів повернулися лише 10 чоловік? Чому немає даних про їхній фізичний та психологічний стан? Чи справді в Лабіринті існує Мінотавр? Так багато запитань і так мало відповідей. Пані Сорок Третя, що належить до сотні найкращих і найстаранніших службовців, намагається розібратися в усьому. Під її опікою опиняється студент на ім’я Тео, який так схожий на сина Реї, котрого вона втратила у шостому Лабіринті. Хоча б цього надокучливого хлопця з його одвічним «бляха» вона просто мусить врятувати... Та чи це можливо?
Сьогодні на вас чекають знижки до 75% на добірку. Не проґавте шанс замовити круті книжки за крутими цінами!
