Довколалітературне

Деякі літературні премії з’явилися через чиєсь невдоволення іншими преміями) Так було й з премією ПЕН / Фолкнера (PEN / Faulkner Award for Fiction). Письменниця Мері Лі Сеттл заснувала премію у відповідь на скандал з присудженням Національної книжкової премії США 1979 року, коли видавці не погодилися з рішенням журі, до складу якого входила Мері Лі, й пригрозили припинити фінансування премії. Сеттл у той час викладала в університеті Вірджинії, де був офіс американського відділення ПЕН-клубу. Саме там премія почала своє існування та водночас отримала першу частину своєї назви. Але ж премії потрібно було фінансування… Тут у нагоді стали кошти, які свого часу американському ПЕНу залишив Вільям Фолкнер, пожертвувавши свою Нобелівську премію на розвиток американської літератури. Так з’явилася повна назва премії. Спочатку премією керував комітет відділення ПЕН у Вірджинії. Але 1983 року доктор О. Б. Хардісон-молодший, тодішній директор Шекспірівської бібліотеки Герні Фолдера в Вашингтоні, запропонував розмістити штаб-квартиру премії у приміщенні бібліотеки. Після переїзду було створено спеціальний фонд ПЕН / Фолкнера, якому й передали контроль над премією. Премія присуджується кращим, опублікованим упродовж попереднього року, художнім творам. Номінуватись на премію можуть тільки громадяни США. Як же визначається переможець? Директори фонд ПЕН / Фолкнер обирають журі з трьох чоловік, як правило, це відомі письменники та критики. Журі, в свою чергу, відбирає п’ятірку кращих творів року, з яких потім і визначається переможець. За час існування премія перетворилася на найбільшу за розмірами грошової нагороди. Її призовий фонд — близько 35 тисяч доларів, з них 15000 доларів отримує переможець, решта ділиться порівну між чотирма іншими фіналістами. Урочиста церемонія вручення премії та святкова вечеря проходять щорічно в травні у Вашингтоні (округ Колумбія).   Лауреатами премії ставали такі знані автори, як Філіпп Рот, Джон Апдайк та Майкл Каннінгем. Але нам, звісно, хочеться виділити авторів «Фабули») Минулоріч, до п’ятірки фіналістів потрапив Ернан Діаз із романом «Вдалині», та двічі — перемога в 1992 році та номінація в 2012 — метр пост-модернізму Дон Делліло.     Ну от і все про американську премію, давайте наступного разу перемістимось до…. Європи. Там ще багато цікавого)