Турист мимоволі

Мені не дуже подобається подібний стиль у письмі . Такі книги мені здаються трохи сухими , не викликають емоції і їх я повільно читаю . В цій книзі мало подій , але великі зміни в житті у героїв . Головний герой Мейкон досить нетиповий пан , спочатку мені здавалось , що він має якийсь синдром . Але виявилось , що от він такий дивний , в принципі , як і вся його сімʼя : двоє рідних братів і одна сестра . Він любить дуже порядок , не любить спілкуватись з незнайомим людьми , завжди виправляє , якщо хтось робить помилку в розмові . Ну і я б сказала , що в нього багато проблем в комунікації , він не розуміє флірту і сприймає все буквально . Мені він дивний , але для когось це норма бути таким педантом , і інший би на це не звернув уваги . В житті головного героя сталась трагедія, в нього загинув син , потім його кинула дружина на цьому фоні . Він зустрів жінку , яка абсолютно на нього не схожа , має свої дивності і готова миритись з його дивностями. Він дійсно змінився в цих стосунках і виріс , став більш комунікабельним . Якраз на мою думку така жінка , як Мюрієл йому ідеально підходить . Але в книзі в нього постав нелегкий вибір , між новим і незвичним , і старим звичним життям. Ця книга про стосунки , втрату , життя , як воно є . Про те , що важливо і залишатись собою , але не ставити на собі хрест , та жити як звик , бо ну так прийнято

Ця книга для мене про людину, що вилізла зі своєї шкарлупи, про людину котра наважилася на зміни, людину що перестала боятися жити. Книга про Мейкона Лірі котрий складає туристичні путівники, дає поради туристам як відпочити без проблем та перешкод, а сам ніколи-ніколи не їздив. Він педант, в нього все розплановано наперед, ніяких несподіванок, все життя розкладено по полицях. Але як кажуть хочеш розсмішити Бога - розкажи про свої плани на завтра. В його житті стається трагедія і життя рушиться. Горе він і його дружина переживають по різному, він закривається ще більше, а Сара більш емоційно і вона вирішує поїхати, змінити місце проживання. Але і на цьому не все після одного інциденту з його псом, Мейкон.приїздить до родинного дому і тут життя підкидає йому знайомство з його повною протилежністю з дресувальницею собак Мюрієль. Вона геть інша, вона життєрадісна, хаотична, голосна, любить яскраве вбрання, в ній бурлить життя. І як говорять протилежності притягуються, вони знаходяться одне одного. Дуже цікаво читати як Мейкон поступово змінюється, як життя може заграти різними барвами коли ти даєш шанс самому собі, дуже гарно видно трансформацію героїв. Особливо сподобалося читати про песика Едуарда, як вони намагаються його навчити чомусь, як він додає їм жару, песик просто чудо. В кінці книги наш герой має зробити вибір, як жити далі, чи він нарешті готовий до змін, чи він готовий жити це життя. Книга про справжнє життя, про наше життя, про те що ніколи не пізно щось змінити, що потрібно дати собі шанс на щастя.

Я дуже люблю як пише Енн Тайлер. Її оповіді завжди повільні, зворушливі, життєві, а герої реалістичні. Книги авторки сповнені мудрості та розуміння людської сутності. Мейкон Лірі пише путівники для подорожніх, хоча сам ненавидить подорожувати. Він прихильник систем і організацій, а його педантичність виходить за рамки нормального. Здається, що в нього все заплановано наперед і впорядковано. Але маючи такі риси характеру чоловік не вміє відкривати свої почуття і тому іншім здається, що він не відчуває біль після втрати сина. Сара навпаки емоційна, вона абсолютна протилежність Мейкона. Жінка приймає рішення на роздільне проживання намагаючись втекти від свого болю. Мюрієль - молода мати-одиначка. Вона стає ковтком свіжого повітря в одноманітному житті Мейкона. Її хаотичність, базікання, стиль життя допомагають чоловіку зрозуміти чого саме він хоче. Брати і сестри Лірі мають такі риси і звички, як і Мейкон. І хоча більшість вважають їх дивакуватою родиною, але насправді вони надійні і відповідальні, а не просто нудні, як говорить їх мати при кожній нагоді. Мені сподобалося, що протягом читання герої змінюються, міняють свої погляди на життя, розкриваються по іншому. Велика частина книги буде присвячена чарівному, але трохи неконтрольованому песику Едварду, дресурою якого доведеться займатися Мейкону і Мюрієль. Якщо вам подобаються повільні книги, над якими потрібно поміркувати, але водночас сповнені теплом та мудрістю, то сміливо обирайте твори Енн Тайлер.