#Посиденьки з книгоманом. Наталя Кульчицька

Привіт, Наталю, ти в нас сьогодні особлива гостя — відкриваєш другий сезон «Посиденьок з книгоманом». А тому й перше питання про твою книгоманію))) З чого почалась твоя любов до книжок?

Любов до книжок почалась, коли мені було 10 років і я взяла в руки свою першу книжку. Коли ти читаєш і уявляєш інший світ, це просто неперевершено.

Справжній книгоман у власній бібліотеці повинен мати чимало книжок) Наскільки я знаю, то в тебе їх дуже багато. А яка точна цифра?

Точної кількості книжок я тобі не скажу, але маю приблизно 1200 книжок різними мовами.

Як збиралась твоя «книжкова полиця»?

Пам’ятаю, коли мені було 13 років, я потрохи почала витрачати на книжки гроші, які мені давала мама на обід, і так помаленьку збирала свою бібліотеку.

Чи з такої колосальної кількості у тебе є «улюблениці»? Якщо так, то які?

Дуже люблю книжки Світлани Талан, Володимира Лиса і Джона Бакена, також люблю знайомитись з іншими авторами, про яких навіть і не чула. Тому я дуже уважно читаю, що пишуть дівчата і хлопці про книжки, які прочитали

Ти вже досить давно не живеш в Україні, та українських книжок у тебе багато) Як ти всю оцю бібліотеку тягнула в Чилі? Впевнений, у тебе є захоплива історія про це)))

Так, у мене є багато таких історій. Спочатку я просила своїх родичів відправляти мені посилки в Чилі. Раніше це було не так дорого, але тепер це майже неможливо. На Укрпошті мене знала кожна людина, яка там працювала, бо вони вперше чули, щоб хтось переправляв 100 кг книжок у Чилі. Кожний раз, як летіла в Чилі, я брала з собою ще одну сумку тільки з книжками. Книжки були повсюди: й у валізах, і в сумочці, і в ручній сумці.  От так я перевезла з собою десь приблизно 700 книжок. А дома ще чекає десь така ж кількість. Я собі зробила екселівську таблицю зі списком книжок, які я перевезла і які залишились в Україні. Коли я купую книжки, то звіряю зі списком, чи не купувала я її раніше. Були в мене такі моменти, що я могла купити дві однакові книжки, але тепер усе за списком.

А яка ситуації в Чилі з книговиданням і розповсюдженням? І взагалі, чи можна чилійців назвати читаючою нацією?

У Чилі важка ситуація з читанням, бо тут книжки дуже дорогі. Наприклад, книжка Джорджа Мартіна «Гра престолів» коштує 28 доларів, а це дуже дорого, тому тут люди купують, а потім міняються. А книговидання тут так собі, тому що немає такого вибору, як в Україні, де ти заходиш і очі самі розбігаються.

Згадую, якось ти для однієї з наших рубрик надсилала чарівні фото квітучої Атаками. Але Атаками — це приїхати, побачити і закохатись. А місця для читання? У тебе є якесь улюблене місце? Де ти читаєш найчастіше?

Дуже люблю читати, але це рідко буває — дім, робота, все як у всіх. Але коли сідаю читати, то не можу відірватись. Моє улюблене місце для читання — моя бібліотека. Там я зачиняю двері і відгороджуюсь від усіх.

А сама не думала стати письменницею?

Завжди думаю, що я могла б якусь книжку написати, у мене така фантазія, що нема де її діти, але не знаю, як це зробити. Колись одна людина мені сказала: «А ти сядь і пиши!» Думаю, що згодом так і зроблю.

Порекомендуй нашим читачам топ 5 книжок до обов’язково читання.

Мені дуже сподобались книжки «Фабули»: «Паризький архітектор», «Сливове дерево», «Мій останній континент», «Запам’ятай мене таким», «Світло Парижа». З інших видавництв дуже мені подобаються «Гра престолів», «Секрет», книжки Дена Брауна і всі книжки Світлани Талан.

Що побажаєш книгоманам?

Людям, які працюють і багато читають, дуже важко знайти час. Тож я вам бажаю завжди його знаходити, де б ви не були!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.