Єва

"Завжди можна знайти людей, готових каятись у своїх гріхах, битися за чийсь прапор або сісти на корабель, що вирушає в останнє плавання" Цього разу події розвиваються в Танжері, міжнародному порті, який має нейтральний статус. Танжер просто рай для різних шпигунів, авантюристів, шахраїв, агентів, контрабандистів і всіх інших. Населення дуже строкате, складається враження, що в місті проживають представники всіх національностей, віросповідань та політичних поглядів. В порту пришвартоване одне судно, на якому знаходиться надзвичайно цінний вантаж. Завдання Фалько цей вантаж здобути. Знову точиться боротьба між франкістами та червоними (підсвідомо вболіваєш проти червоних), старі знайомі, старі рахунки. Типова шпигунська історія: переслідування, допити, гра, змови, гроші, бійки і т.д. Справжньою окрасою цієї книги є два персонажі, два капітани: обидва іспанці, але волею долі вони знаходяться по різні сторони. Їхня остання розмова, їхня остання дія, це дійсно вражає. Для тих, хто почав серію буде цікаво, читається легко. Найбільш запам'яталась остання глава, дійсно є речі, які зрозуміють і зроблять тільки справжні моряки.

З анотації може скластися враження ніби головний герой Лоренсо Фалько всю книгу ганяється за золотом наввипередки з радянською шпигункою Євою, періодично відволікаючись через взаємні стосунки. Насправді оповідь історії не зовсім така, окрім пари "бондівських" епізодів ближче до кульмінації. Танжер, 1936 рік. Біля порту стоять два іспанські кораблі, франківський і республіканський. Республіканський корабель, що перевозить золото на своєму борту, втік від франківського міноносця до Танжера, що є нейтральною територією. Через декілька днів кораблі знову мають вийти в море, де, найбільш ймовірно, станеться морська битва, і республіканський корабель затоне разом з золотом та екіпажем. Фалько відправили до Танжера, щоб виконати роль посередника і спробувати вмовити капітана республіканського корабля здатися і віддати золото в обмін на гроші та свободу від переслідувань. В цій книзі цікавими є образи капітанів обох кораблів. Капітан республіканського корабля Кірос, сміливий і мовчазний фаталіст, що чудово розуміє складність ситуації. Капітан франківського корабля Навія, жорсткий і водночас людяний. Обидва капітани поважають і розуміють один одного, незважаючи на ворожість. Ще мене потішили спогади про дитинство і сім'ю Фалько та додаткові подробиці про Пакіто Павука, що краще розкрило обох персонажів. Загалом, це була цікава історія, тому, з радістю, продовжу читання третьої і останньої частини)

Це друга книга трилогії про Фалько. Особливо неприємно (і тому, дуже реалістично) виглядають епізоди, пов’язані з радянським втручанням та подвійною та потрійною грою з усіх боків. любов до Дюма і Стівенсона розріджає журналістсько-зухвалий реєстр досягнень Фалько у особистому житті на тлі штурму Мадрида франкістами – іспанські «9 врата» (1999, за мотивами «Клуба Дюма» - El club Dumas,1993), полювання за іспанським золотом – привіт «Острів скарбів» (1883) - та підготовка до Всесвітньої виставки 1937 на тлі створення "Герніки" – така собі "Фламандська дошка" (La tabla de Flandes,1990) з Пікассо. Показово те, як пишуть анотації на росресурсах – взагалі не згадується про те, як нищівно дається опис того, що робили совєти у 30ті і що робить рф зараз – гібридна війна народилась не вчора. Після першої частини - "Фалько" було зрозуміло, що друга частина - "Єва"- буде пов’язана з залізною жінкою з СРСР - напівіспанкою з чудернацьким прізвищем – фем фаталь з нуарних детективів з навичками м’ясника та життєздатністю та мораллю таргана. Найцікавіше в «Єві» для мене пов’язано з морем та Танжером. Після прочитання двох товстих книжок у чудовому перекладі Іларії Шевченко (288-400), майже 700 сторінок, ми дуже мало знаємо про минуле Фалько - чому він відійшов від сім’ї і став вовком-одинаком, крім того, що він має одну слабкість – мігрень, від якої допомагає лише аспірин, який з ним завжди, як і зброя. Рекомендую всім, хто любить енергійний стиль, історію і гру з читачем. про оформлення - референси з нуарного кіно трохи не відповідають тому, що розповідає про Єву автор, но то таке