Шпигун на мільярд доларів
  • Безкоштовна доставка від 390 грн

Шпигун на мільярд доларів

3 відгуки

Серія:

Видавництво:

Додати у кошик
Додаткова інформація
Код виробника: ФБ709001У
ISBN: 978-617-09-3842-8
Вага: 0.72
Розміри, мм: 165x235
Кількість сторінок: 352
Рік видання: 2018
Мова видання: Українська
Жанр: Біографії та мемуари
Обкладинка: Тверда
Переклад: Іван Плясов

В основі книги — кейс розсекречених документів ЦРУ, що мають безпосереднє відношення до долі Адольфа Толкачова, радянського фахівця у галузі радіоелектроніки, одного з найуспішніших шпигунів XX століття. Завдяки цій людині США отримали повну інформацію про способи подолання радянських систем протиповітряної оборони, а отже — можливість домінувати у небі над Європою. Хвилююча, напружена, повна непередбачуваних подій розповідь відтворює справжню атмосферу епохи. Перед нами унікальний психологічний портрет людини, яка не змирилася з кривавими безчинствами радянської влади і знайшла власний спосіб звести з нею рахунки. Правдива книга про реальні часи Холодної війни між СРСР та США. Від автора історії, що здобула Пулітцерівську премію «Рука смерті», - це історія шпигуна, який відкрив радянську військову наукову установу і проникливий портрет московської штаб-квартири ЦРУ, форпост сміливого шпигунства в останні роки Холодної Війни. Спираючись на раніше секретні документи, отримані з ЦРУ, і на інтерв'ю з учасниками, Девід Гоффман створив безпрецедентний і пронизливий портрет Толкачова, людини, яка стала майстерним шпигуном проти власної радянської держави. Девід Е. Гоффман - американський журналіст, що офіційно висвітлював президентство Рональда Рейгана та Джорджа Буша-старшого.

Девід Е. Гоффман
Девід Е. Гоффман
(05.08.1953) — американський письменник і журналіст, відповідальний редактор газети "The Washington Post", лауреат Пулітцерівської премії (2010). Девід Гоффман народився в Пало-Альто (Каліфорнія) і виріс в Делавері, де навчався в університеті штату Делавер. У 1977 році він переїхав до Вашингтона і почав працювати в бюро каліфорнійської газети "Mercury News" (Сан-Хосе). Саме він висвітлював президентську кампанію Рональда Рейгана в 1980 році, а в травні 1982 року талановитого політичного оглядача запросили до впливової "The Washington Post", де він спочатку працював редактором іноземного відділу, потім шефом московського бюро і спеціальним кореспондентом у Білому домі. За висвітлення подій часів президентства Рональда Рейгана і Джорджа Буша Девіда Гоффмана тричі нагороджували національними журналістськими преміями. 1992 року Гоффмана призначили керівником єрусалимського бюро "The Washington Post". Згодом він почав вивчати російську мову в Оксфордському університеті, а в 1995 році обійняв посаду керівника московського бюро. Перша книга Девіда Гоффмана "Олігархи: багатство і влада в новій Росії" побачила світ у 2002 році, друга — "Мертва рука: нерозкрита історія холодної війни і її небезпечна спадщина" (2009) — принесла йому Пулітцерівську премію, а наразі до українського читача прийшов "Шпигун на мільярд доларів" (2015) — ретельно документована історія останнього "великого шпигуна", який працював у СРСР на розвідку США.
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
Шпигун на мільярд доларів
User Vladyslav
25.06.2020
Було важко починати читати цю книгу, адже її початок здається трохи нудним та стислим, до того ж там присутні декілька не дуже захопливих коротких історій про спроби ЦРУ створити шпигунську мережу у самому центрі найбільшого супротивника США тих часів і саме через усвідомлення того, що історія цієї людини завершиться через максимум десяток сторінок, важко було прив'язатися до якоїсь особистості. Але, коли автор перейшов до опису співпраці Адольфа Толкачова з ЦРУ, книга розцвіла. Історія Адольфа є дуже цікавою і до кінця книги вона лише набирає обертів, настільки, що неможливо відірватися. Проте книга має деякі недоліки. Так, наприклад, на деяких сторінках є малі плями на папері. Але найбільшою, але не дуже суттєвою є проблема того, що книгу в деяких місцях неякісно переклали з, мабуть, російської. Раджу цю книгу для тих, хто хоче більше дізнатися не тільки про "холодну війну", але й про непомітну для пересічної людини шпигунську діяльність. Та і загалом раджу прочитати цю історію будь-кому.
User sumysenko
16.08.2018
В школі я обожнювала шпигунскі серіали, тож дуже зраділа, коли випала нагода прочитати книгу про шпигуна, та ще й на реальних подіях. Коли до мене дійшло, що це зовсім не художня книжка, я перелякалась, бо нон-фікшн зі мною дружити не хоче. Але Девід Е. Гоффман майстер своєї справи, читалось дуже легко, майже як художній твір. На початку книги ідеться про зародження ЦРУ в Америці, про спроби знайти агентів в СРСР, про тих хто все ж став їм допомагати і яким чином. Основна ж частина книги це детально розгорнена справа агента "Сфери", він же Альфред Толкачов. Цей чоловік не міг винести того терору, що творився в Союзі, тож вирішив допомогти ЦРУ, надаючи дані про радари та літаки, що створювались в СРСР. Він був дуже цікавою людиною, єдине що в книзі нема його думок, лише листи до ЦРУ, із яких ми дізнаємось про нього. Дуже багато йдеться про інші операції ЦРУ в Москві, але все це лише очима Америки. Тобто ті хто були героями для Америки, для нас були зрадниками, але якби не вони, то Союз давно напав би на Європу. Але і в Америці знаходилися агенти готові за гроші зрадити все і всіх. Тож читайте обов'язково, багато цікавих фактів про шпіонаж та його методи, "холодну війну" та те як жили люди в СРСР ви знайдете в цій книзі.
User Тарас Жовтенко
03.05.2018
Щиро дякую видавництву за переклад книги такого напряму!) Чудовий контент та якість друку, однак переклад, на жаль, залишає бажати кращого... Тільки на перших 23 сторінках - 2 серйозні помилки і чимало стилістичних. (1) Розшифровка абревіатури "БРЛС" - це бортова радіоЛокаційна станція (а не "радіо-Електронна", як є в перекладі - ст. 11); (2) ст. 12 - ЦРУ не є "громадянською розвідкою", за змістом очевидно йдеться про "civil intelligence", або "цивільну", невійськову розвідку (у США спецслужби загалом не є військовими організаціями, як у колишньому СРСР, його країнах-сателітах тощо). Загалом, чудова ініціатива, але варто було б дати переклад фахівцям цієї сфери для внесення уточнень!))
Публікації на тему
Інші книги з цієї серії
Спіннер
Інші книги автора
Спіннер