Новинка
Гіменей розкутий. Добірка української еротичної прози.

Гіменей розкутий. Добірка української еротичної прози.

0 відгуків

Видавництво:

Додати у кошик
Додаткова інформація
Код виробника: СТ902347У
ISBN: 978-617-522-264-5
Вага: 0.696
Розміри, мм: 145х200
Кількість сторінок: 456
Рік видання: 2024
Мова видання: Українська
Жанр: Класика
Обкладинка: Тверда

Напівтони чуттєвості, закладені у слово, жага бажання, що проступає між рядків, легка атмосфера звабливості на сторінках. Вир образів й інтимні всесвіти скидають пута заборон і лягають вишуканими рядками на папері так, ніби потуга нової доби знімає всі табу й випускає їх на волю. Хай то щире кохання чи жагуча пристрасть, патологічна хіть чи ніжна приязнь, – усім цим переплетенням чуттєвого й романтичного, фізичного й ліричного є місце у житті, а отже, у творах митців, зокрема й майстрів слова. У добірці еротичної прози «Гіменей розкутий» вміщено твори українських класиків першої третини ХХ ст. Тут ми натрапимо на сентиментальну історію Б’янки, митарства бахурів, тяжіння до поліандрії, шукання тілесних утіх, «нечестиве кохання» у вирі революції та новітню історію любові Трістана й Ізольди. Такими відвертими у своїх чуттях, утілених у слові, українських митців ми бачимо чи не вперше.

Юрій Яновський
Юрій Яновський

(27.08.1902-25.02.1954) Юрій Яновський — український поет, прозаїк, драматург, редактор. Один із романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст, сценарист ВУФКУ, художній керівник Одеської кінофабрики.

Народився у селі Маєрове (тепер Нечаївка) на Єлисаветградщині. Там провів дитинство, а в 1919 р. закінчив Єлисаветградське реальне училище. Після цього вчився в механічному технікумі, а протягом 1922 – 1923 рр. – на перших двох курсах у Київському політехнічному інституті.

Як літератор Яновський дебютує віршем «Море» у газеті «Пролетарська правда» від 1 травня 1922 р. Письменника помічає Михайль Семенко, що тоді працює в газеті «Більшовик». Лідер футуристів стає метром талановитого початківця й уводить його в літературу: у 1924 р. у «Більшовику» Яновський публікує вірш «Дзвін» та стає позаштатним кореспондентом газети. Приєднується до футуристичного руху, вступає до організацій «Комункульт» і «Жовтень», знайомиться з Миколою Бажаном. Їх обох Семенко забирає із собою в Харків, на роботу в сценарному відділі ВУФКУ. Спершу Яновський працює там редактором, паралельно пишучи й публікуючи першу збірку оповідань «Мамутові бивні» (1925), а потім дебютує як сценарист, створюючи сценарій  до фільму  «Гамбург» (1926).

У 1926 р. Юрій Яновський стає художнім керівником Одеської кінофабрики й долучається до роботи над багатьма фільмами. Митець займається відбором і редагуванням сценаріїв, монтажем і створенням написів до кінострічок.

Робота на кінофабриці наклала величезний відбиток на всю подальшу творчість митця. Кінематографічний досвід лежить в основі його першого роману «Майстер корабля» (1928 р.), перенесений в есей «Голлівуд на березі Чорного моря». Романи «Чотири шаблі» (1931) та «Вершники» (1935) – дуже кінематографічні, за «Вершниками» у 1939 навіть виходить однойменний фільм; також письменник створює кілька кіноповістей.

Валер'ян Підмогильний
Валер'ян Підмогильний

(02.02.1901-03.11.1937) Валер’ян Підмогильний — український письменник і перекладач, представник покоління «Розстріляного відродження», життя якого обірвав сталінський режим. 
Творче сонце прозаїка зійшло рано: у дев’ятнадцять років видав свою першу збірку, у двадцять — дебютував з перекладом роману «Таїс» Анатоля Франса. Саме завдяки Підмогильному вийшли твори Бальзака, Стендаля, Дідро, Гюго, Вольтера, Меріме українською мовою. Як автор Валер’ян Підмогильний показав себе майстром глибокого психологізму, інтелектуалізму. Він тонко зобразив проблеми міста й села, людини й обставин... Попри різноманіття сюжетів ці риси притаманні всім його творам.

Володимир Винниченко
Володимир Винниченко

(28.07.1880-06.03.1951) Володимир Винниченко — унікальна постать в історії України, один з визначних борців за незалежність нашої держави у XX ст. Як політичному діячу Винниченку судилося головувати в Директорії й Генеральному Секретаріаті, стати автором усіх універсалів, зокрема IV Універсалу Української Центральної Ради, перша стаття якого знаменувала: «УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Власне саме політична діяльність й змусила Володимира Кириловича емігрувати у Францію, де він прожив до 1951 року. Його літературна спадщина довгих пів століття перебувала під забороною. Найвідоміші твори: «Федько-халамидник», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина».

Микола Хвильовий
Микола Хвильовий

(13.12.1893—13.05.1933) Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з основоположників пореволюційної української прози. Один з найвідоміших представників розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла «Геть від Москви!».

reviews_image
На даний момент список відгуків порожній
Залиште свій відгук про товар
Інші книги з цієї серії
Спіннер
Інші книги автора
Спіннер