(14.05.1871) Василь Стефаник — український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик. Народився в селі Русів Івано-Франківської області в сім’ї заможного селянина.
Навчався у Русівській початковій школі, Снятинській міській школі, потім у польських гімназіях у Коломиї та Дрогобича.
Перша збірка новел — «Синя книжечка», яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання.
Далі Василь вступив до медичного факультету Ягеллонського Університету в Кракові. Саме там ним були написані новели «Камінний хрест», «Вечірня година», «Дорога», «Палій», «Моє слово» та інші твори. Активно займається громадсько-політичною діяльністю.
Творча спадщина Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм. Його твори перекладено багатьма мовами світу.
Помер письменник у 1936 році.
