«Сила завжди приваблювала низьких людей, тому видатних тиранів змінюють негідники». Знайомо, чи не так? Давайте завершимо наш воєнний цикл згадкою про тих, хто так і не отримав покарання за свої криваві злочини й тим самим породив злом, з яким нам усе ще доводиться боротися.
Довгоочікувана новинка цього року «Свято Цапа» — це не лише політичний роман, але й глибокий психологічний портрет, який відкриває перед читачем темні сторінки історії Домініканської Республіки. Маріо Варгас Льоса, лауреат Нобелівської премії з літератури, з майстерністю веде нас через життя Уранії Кабраль, жінки, яка повертається на батьківщину, щоб зіткнутися зі своїм минулим і трагічною історією своєї країни.
У своєму творі автор розповідає про вбивство диктатора Рафаеля Трухільйо та його наслідки з двох різних точок зору, розділених поколінням: під час та безпосередньо після самого вбивства у травні 1961 року та через тридцять п'ять років, у 1996 році. У романі також розглядається період розквіту диктатури в 1950-их роках та його значення для острова та його мешканців. Читачам демонструється спад режиму, вбивство Трухільо та його наслідки очима внутрішнього кола, замовників та середньостатистичної жінки, що оглядається в минуле.
Назва роману символізує іронію та двозначність, які пронизують твір. Цап може вказувати на жертовну тварину, що часто використовується у ритуалах, але також може бути метафорою для диктатора Трухільйо, якого домініканці називали “El Chivo” (Цап). Свято, зазвичай асоційоване з радістю, у контексті роману набуває саркастичного відтінку, оскільки відображає не святкові події, а трагічні та болісні моменти історії країни.
Льйоса використовує цю назву, щоб підкреслити контраст між зовнішнім блиском та внутрішнім розвалом режиму Трухільйо, де свято стає символом кінця ери тиранії та початку нового, хоча й не менш складного, періоду.
Лоренс Ріс у своїй книзі «Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна» занурює читача у темні глибини двох найжорстокіших режимів XX століття. Автор, відомий своїми ретельними історичними дослідженнями, протягом 30 років збирав свідчення та спогади тих, хто був свідком правління Гітлера та Сталіна.
Ті, хто на початку Другої світової вважалися союзниками, пізніше намагатимуться знищити один одного в широкомасштабних кампаніях, яких сучасний світ до цього ніколи не бачив. Тисячі кілометрів Східної Європи були знищені в їхній боротьбі на смерть, мільйони життів віддані в жертву. Ця книга відкриває завісу над особистостями двох тиранів, їхніми методами управління та впливом на долі багатьох людей. Ріс аналізує, як Сталін використовував залякування, а Гітлер — своєрідний магнетизм, щоб мотивувати та контролювати народи. Він досліджує психологію мас, які слідували за цими лідерами, попри жахливі злочини, які вони вчиняли.
На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.
Автор змушує задуматися над тим, як історія формує сучасність, і як важливо пам’ятати про минуле, аби не повторити його помилок. Ріс пропонує глибокий аналіз та переконливі аргументи, підкріплені реальними свідченнями, що робить цю книгу надзвичайно цінною для розуміння Другої світової війни та її наслідків.
Наостанок ми все ж таки приберегли радісну новину — книжка «Моторошне сяйво» Б.Р. Маєрс вже вирушила до своїх перших читачів. До кінця тижня встигніть придбати її за акційною ціною передпродажу!
