Сафір Моріц Готліб одного разу сказав: «Історія — це роман, у який вірять, роман — це історія, у яку не вірять». Новий ТОП-5 містить книги, основані на історичних подіях, що покорять як любителів історичних романів, так і тих, хто ними не цікавиться. Можливо вони навіть змусять вас повірити...
Розпочнемо добірку з книжки, номінант Букера до речі, неймовірної англійської письменниці
Гіларі Мантелл —
«Вулфголл».
Англія в епоху правління Тюдорів. Інтриги, політичні ігри. Генріх VIII, його прагнення мати спадкоємця та численні жінки, із якими він, у результаті, закінчував подружнє життя дуже жорстоко.
Як виконати забаганки короля й одночасно зберегти країну? Завдання для такого політичного генія, як Томас Кромвель. Він пройшов шлях від простого сина коваля до правої руки монарха, ставши, фактично, найвпливовішою людиною в Британії. Однак, не сподівайтеся побачити його таким, як зазвичай зображує історія. Ви приємно здивуєтеся, побачивши Кромвеля з іншої сторони, поза амплуа підступного інтригана. І саме очима Томаса Гіларі Мантелл показує епоху. Авторка, із притаманною їй глибиною та психологічною проникливістю, створила епічну картину суспільства на великому історичному зламі, де мало не кожен із героїв з відвагою та пристрастю кидається на зустріч власній долі.
Трішки відійдемо від реальності в магічне з
«Тілем» Данієля Кельмана.
Яким є життя в часи страху та чуми? Ні, мова не про сьогоднішній світ, а про Німеччину 1600-х років, яку чаклує Даніель Кельман. Цей роман перегукується з темними німецькими байками, але все ще якось чарівний.
Тіль захоплює.
Світ того часу був наповнений відьмами, привидами, чарами, глибокою вірою та таємницею. Люди жили у тісному світі села. Хіба що... вони вирішили бути вільними, як каже Тіль. Подорожувати. Ризикувати, врешті-решт. Навіть владні та королівські особи дуже ризикують у цьому невизначеному світі. Атмосфера ризикованого, темного світу каламутна, і це саме по собі бентежить героїв історії.
Автор вплітає історію Тіля Уленшпігеля, трикстера, провокатора й насмішника, в історію Тридцятилітньої війни: реальне та міфичне змішуються.
Тіль і ті, з ким він спілкується, разом відображають вплив Тридцятилітньої війни на життя як високонароджених, так і простолюдинів. Усі проблиски думок і почуттів героїв підкреслюють ширший тематичний контекст книги, жорстокість самої війни. Денієлю Кельману вдається як залучити читачів до внутрішнього життя своїх творінь, так і створити правдоподібно більший світ, у якому вони взаємодіють. Книга досить зворушлива і особливо сильна в передачі її антивоєнних настроїв.
У наступній книзі ми втретє повертаємося з рук майстра
Артуро Перес-Реверте до пригод нашого улюбленого Фалько у книжці
«Саботаж».
З цієї нагоди ми знаходимося в Іспанії та Франції, у розпал часу, який передвіщав велику війну між націями, а всі спостерігають її невелику мініатюру під час громадянської війни в Іспанії. Час, дуже схожий на сьогодні реалії, коли політична пропаганда була всім. Реверте занурює нас у насичений світ шпигунства, в історії про суперечливі ідеології, котрі намагаються здатися хорошими у фільмі, де, зрештою, ніколи не буде переможця, а лише переможені.
Це, безумовно, інший погляд на громадянську війну в Іспанії, знижуючи її на особистий рівень, але встановлюючи її в межах історичних подій.
«Дискордія» — це заключний роман «станіславської циклу»
Остапа Українця. Ми знову зустрічаємось з Іґнацієм Камінським, щоправда цього разу вже за дещо інших обставин, ніж у «Малхуті».
Літо 1847 року. Іґнацій, повертаючись з Відня до Львову, потрапляє у дивну історію й опиняється у віденському карному домі за підозрою в участі в Краківському повстанні. Але, очікуючи більших заворушень, австрійський уряд терміново припиняє усі провадження й висилає Камінського до Львова. І саме тут починається вервечка подій, які втягне Іґнація в політичну дискусію між поляками й русинами, які все ніяк не можуть вибрати, що їм робити — приєднатись до імперії чи й далі змагатись за своє та потопати у конфліктах. Якщо подивитись на події нового роману Українця, стає зрозуміло, що тогочасне суспільство на сучасних українських землях мало чим відрізняється від теперішнього. Ті самі конфлікти, відсутність синергії, розуміння й порозуміння. Автор навіть закладає це у назву. — «Дискордія» у перекладі з латинської означає розбрат. Цього разу роман перевищив усі наші очікування й виявився не просто динамічним, а й доволі інтригуючим.
І останньою в добірку увійшла книжка ще одного українського письменника,
Сергія Батурина, —
«Clavus Domini».
Дві тисячі років минуло з тих часів. Часів правління римських імператорів, легіонів та арен. Корупція, зловживання владою, підкуп. У книзі автор висвітлює історію сина пекаря, Ієхошуа бен Зерах, того самого, що отримав нове ім'я — Варавва. Історія хлопчика, який стикався з несправедливістю римлян з дитячих років, на очах якого розіп'яли батька, який у результаті став дезертиром і який сидів в одній камері з Ісусом Христом. То хто ж він, той Варавва? Чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося «вмивати руки»? Один із поглядів — у книзі Сергія Батурина.
Обирайте книжки та використовуйте знижки, а зчитаємося вже цієї суботи!
