Що читати

Наукпоп буває різним. Деякі книжки розповідають про цікаві факти, деякі про досягнення тих чи інших людей чи колаборацій. А деякі, як сьогоднішні, зачіпають дуже важливі життєві теми. Наприклад, унікальна книжка «Вояки»  журналістки і письменниці, яку сміливо можна назвати дослідницею, Мері Роуч. Це направду дуже захоплива і пізнавальна книжка. В ній Мерчі Роуч у своїй фірмовій манері, приправляючи жартами та іронічними обертами, розкриває тему війни. Хоча не зовсім війни, а конкретно того, що стосується військових. Чи задумувались ви, чому солдати носять форму? З чого вона зроблена? Як формуються солдатські пайки і чому вони складаються саме з того, з чого складаються? Як часто хворіють солдати на розлад кишечника і як вони з цим справляються? Або навіщо сучасній армії супернаворочена техніка і т.д. Мері Роуч висвітлює багато тем, про які загалом мало хто говорить. Та насправді за цими питаннями ховається потужна дослідницька система. Щоб написати цю книжку, авторці знадобилось дуже багато зусиль і зв’язків, що в результаті зробило з «Вояків» світовий бестселер. Ще однією важливою темою цієї добірки стала економіка. Якщо точніше, то одне несподіване відкриття стосовно балансу світової економіки. Це «Нові зізнання економічного вбивці» Джона Перкінса. До речі, а ви колись чули таке визначення «економічний вбивця»? Ні? А які асоціації у вас зараз викликає таке словосполучення? Не найприємніше, правда ж? От і у нас. І що цікаво у Джона Перкінса теж. А він колись сам ним був. Економічні вбивці безпосередньо нікого не вбивають, як солдати чи кілери, вони використовують дещо інші методи для досягнення мети своїх босів. Саме поняття ЕВ з’явилось  в Америці наприкінці 60-х минулого століття. Це спеціально навчені люди для розхитування стабільності бізнесу і політики на всіх рівнях. Такі люди в основному займають шантажем та дискредитацією. Кому це вигідно? Щонайменше країнам-агресорам, щонайбільше — мегакорпораціям, які всіма силами та методами намагаються монополізувати світ. Ніхто з живих на сьогодні ЕВ ніколи не наважувався розповісти про свою роботу і весь бруд прихований за кулісами світової економіки. Джон Перкінс наважився, і прочитане вас вразить. А про що б ви хотіли дізнатись наступного тижня, друзі? Пишіть в коментарі під статтею і не соромтесь) До зустрічі!