Ще трішки новинок у рубриці #ЩоЧитатиВихідними . Сьогодні маємо для вас, книгомани, поєднання цікавого і, звичайно, корисного.
«Дим і попіл» Абіра Мухерджі є третім у серії і не менш вартий прочитання, ніж два попередніх романи, а в дечому навіть перевершує їх. Він має динамічний наратив, сильне й переконливе відчуття часу та місця (1920-ті, Калькутта).
Можливо, до незалежності Індії залишилося два десятиліття, та роман — тонко, але вірно, натякає на поступовий розпад британської влади.
Персонажі чітко промальовані, немов справжні. Вони захоплюючі, повчальні, час від часу змушують голосно сміятися й пробуджують спектр інших почуттів, включаючи симпатію та співчуття. Капітан Віндгем і його сержант Банерджі — чудова команда, яка прагне до справедливості й ніколи не задовольняється нічим меншим, хоч би яку ціну довелося заплатити. Обидва борються, щоб зрозуміти свої ролі та обов’язки в Індії, яка швидко рухається до незалежності.
Однак, справжня привабливість цієї книги полягає в її поєднанні історичної правдоподібності та карколомного сюжету. Він просто приголомшливий, заснований на візиті принца Уельського до Індії в 1921 році.
Найбільше вміння Мухерджі — контролювати темп, створювати драму, коли це необхідно, витрачати час на роботу над персонажем чи історичним елементом. Гумор багатошаровий, але ніколи не підриває історію.
Детектив, що заслуговує найвищих рекомендацій.
Усім нам часом потрібно натхнення, щоб зрозуміти, що ми можемо досягти набагато більшого. Знайдіть час, щоб скласти кілька камінців, удосконалити омлет і кинути виклик своїй цікавості. У цьому вам допоможе
Роберт Твіґґер та його неймовірна книжка
«Мікромайстерність».
Мікромайстерність — це ще потужніший, оригінальніший — і настільки ж доступний — підхід до пошуку додаткової реалізації, мети та щастя в житті. Мікромайстерність, як зазначено в книзі, є «самодостатньою одиницею діяльності, завершена сама по собі, але пов’язана з більшою сферою».
Майстер на всі руки у відповідь любителям убивств, які вірять, що гострі відчуття від досягнень і витонченої майстерності приходять лише через нескінченні роки нудної праці та роботи. Роберт Твіґґер не применшує глибокі знання — наприклад, він присвятив багато часу вивченню бойових мистецтв — але він показує нам, що є інший шлях.
Це шляхом оволодіння певними навичками, приготування ідеального омлету або жонглювання чотирма кульками, які приємні самі по собі, але також приносять досягнення, задоволення, гордість, стимулювання та формують основу для багато чого іншого.
Перша половина робить чудову роботу, представляючи інструкції та відповідні приклади мікромайстерності. Далі йде серія цікавих прикладів. Наприкінці автор звертається до виклику різних особистостей або способів мислення для досягнення різних речей. Простих, але геніальних. Виявляється, це чудова протиотрута від прокрастинації.
Після викладення своїх ідей Твіґґер дає нам вибір мікромайстерностей, які ми можемо спробувати, хоча сенс книги полягає в тому, щоб спонукати людей піти й знайти власні навички, які можна опанувати.
Обирайте книгу, що припала до душі, а ми бажаємо вам приємних вихідних!
