Зеро К – Дон Делілло | Видавництво “Фабула”
Головний герой нового роману Дона Делілло мільярдер Росс Локгарт — основний інвестор віддаленого і таємничого поселення, де смерть вишукано контролюють, а тіла консервують до майбутніх часів. Здоров’я його дружини Артис стрімко занепадає. Син Росса Джефф приєднується до Росса й Артис у поселенні, щоб попрощатися з нею, коли відмовить її тіло. Росс теж відчуває глибоку потребу увійти в інший вимір і прокинутися в новому світі. Натомість його син прагне жити й відчувати «мішанину подивів нашого часу тут, на землі». Чудовий, щирий роман одного з найвидатніших письменників нашого часу. «Зеро К» — справжня ода мові й людяності, роздум про смерть та обійми життя.
swetka1408
Це технотрилер, що оповідає про можливий варіант закінчення життя, коли воно не обривається разом зі смертю, а людське тіло, що перебуває «на грані», заморожується у кріокамерах у спеціальних центрах (цікаво, що автором вони порівнюються із дірами, розщелинами Землі). У цих центрах проводиться робота із оновлення органів та відновлення систем заморожених тіл.
Джеффрі Локгарт вимушений два рази зіткнутися із цими центрами – при згасанні мачухи, а згодом – батька. Перебування в центрі і підготовка до кріозамороження важко піддаються розумінню Джеффрі, він має значні сумніви із доцільності цієї процедури та можливості відродження заморожених тіл, адже тим самим відбувається переписування майбутнього. Водночас він стикається із реальною смертю, що змушує його замислитися над різними варіантами закінчення життя.
Важкувато читався цей твір. Головний герой здався дещо беземоційним, недостатньо відкритим, надто залежним від минулого, яке він не може відпустити. До того ж, непроста основна тема роману – смерть як культурний артефакт – провокує неоднозначні думки і сприймається важко. Утім, така тема завжди буде цікава людям.