Царська карлиця

Rated 5.00 out of 5 based on 3 customer ratings
(3 відгуків)

150.0 грн

Цей першорядний роман данського прозаїка, який живе в США, став бестселером і був перекладений англійською, французькою, португальською та іншими європейськими мовами. Вісімнадцяте століття — з усіма його парадоксами. Сорін — карлиця-данка, подарована королем Данії російському цареві Петру I, якому припали до душі бли­скуча дотепність, інтелект і чарівне неподобство крихти. Цар відвозить своє надбання до Санкт-Петербурга — і тільки мужність, саркастичний склад розуму і їдкий скепсис допомагають героїні вижити серед вошивого і брудного натовпу придворних виродків і подолати самотність.

 

  • Акційна ціна діє тільки за умови передоплати.

Додаткова інформація

Артикул:

269682

Обкладинка:

Тверда

ISBN:

978-617-09-3332-4

Мова:

українська

Кількість сторінок:

336

Серія:

Бестселер

Розміри:

130х200 мм

Рік видання:

2017

Переклад:

Іван Плясов

Автор: Пітер Х. Фогтдаль
Жанр: Історичний романСучасна проза

3 відгуки для Царська карлиця

  1. Оцінено в 5 з 5

    lrsasha

    Пітер Х. Фогтдаль
    Царська карлиця.
    Видавництво «ФАБУЛА»

    Скажу відразу, ця книга не для всіх. Більше того, непідготовлений читач, сприйме її як маячню. Таке собі безсистемне нагромадження непов’язаних між собою історичних подій, душевних терзань, датських міфів, російського бездоріжжя і алкогольного марення. А між тим, книгу можна порівняти з картинами Айвазовського, зблизька вони схожі на нагромадження різнокольорових мазків, але варто відійти на декілька кроків від полотна, і беззмістовні мазки перетворюються на грандіозний шедевр. А ще, ця книга схожа на… страву від шеф кухаря в гарному ресторані. Бо як, таку страву не можна їсти похапцем, так і «Царську карлицю» Пітера Фогтдаля не прочитаєш за раз, нею хочеться смакувати, обдумуючи кожну прочитану сцену.
    За віртуозною сумішшю трагедії і комедії, чорного гумору і бурлеску, сховано драматичну історію «маленької» жінки – карлиці Сорін, що за злим сарказмом і їдким скептицизмом намагається зберегти гідність і самоповагу. В образі карлиці автор зміг подолати всі стереотипи «фізично-неповноцінної героїні», вона не викликає жалості і співчуття, а її каліцтво сприймається як така собі риса зовнішнього виду.
    За сюжетом Сорін, яку вважають смішною потворою, не схилила своєї голови перед сильними світу цього. Вона легко могла отримати тепло і затишок, достаток і заступництво від російського царя Петра І, їй навіть пропонували любов, і для цього потрібно було лише одне –забути про свою гідність і «прогнутись». Сорін не змогла цього зробити, витримавши тортури і знущання, глузування і насильство, холод і голод «маленька» жінка змогла залишилась людиною. Більше того, натерпівшись знущань, Сорін змогла знайти в собі сили подарувати своє нерозтрачене тепло і ласку чужим дітям.
    Не можу не відзначити незвичний образ Петра І. Чи не вперше в літературі я побачив «реальний» образ царя Петра, не той «зализаний» хрестоматійний образ, який так любить сучасна література (певно наслідки «совкового» виховання). А справжній, «живий» образ, з своїми пристрастями, жорстокістю і вседозволеністю.
    Як я вже і казав, ця книга багатьом не сподобається, одні будуть критикувати її за сумбурний сюжет, інші за надмірну жорстокість і чорний гумор, за історичну недостовірність і відкритий фінал. Я ж скажу так, це справжній «інтелектуальний» роман. Роман для літературних гурманів!
    І ще один цікавий момент. Читаючи цю книгу, у мене в голові весь час крутилась якась мелодія. Більше того, таке відчуття, що автор навмисно заложив цю мелодію, цей сумбурний ритм, в текст книги. Ця мелодія – балет «Петрушка» Ігоря Стравінського. Ввімкніть його, і сідайте читати «Царську карлицю» Пітера Фогтдаля. Непередаваємі відчуття…

    Оцінка 8 із 10.
    #ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_48

  2. Оцінено в 5 з 5

    l.viktoryja (перевірений власник)

    Сумна і водночас весела, іронічна, трішки сатирична розповідь про життя маленької людини, життя карлиці Сорін Бентсдаттер. Чи не увесь роман вона намагається довести і собі, і нам що є злою і безжалісною, але це зовсім не так. Тут більше змальовується життя маленької людини, яка не належить сама собі, яку вважають за ляльку, маріонетку, клоуна, за будь-кого, але не за жінку. До кінця історії проймаєшся симпатією до цієї маленької людини. Адже будучи постійно посміховиськом, опудалом, страшком і не втрачати при цьому своєї особистості дуже важко. Тим більше, що живе карлиця у часи, коли будь-які відхилення в людини сприймалися як щось від лукавого. Тому можна й пробачити постійне буркотіння і незадоволення.
    Сорін дарують російському цареві Петру Олексійовичу як данський сувенір. І після цього перед нами описано побут, звичаї та сутність росіян. Чесно кажучи, я з описом згідна 🙂
    Протягом роману Сорін постійно роздумує над своїм життям і над місцем Бога у ньому.
    Під час свого життя у Росії карлиці доводиться багато переживати, долати різноманітні труднощі, робити те, що не завжди відповідало її уявленням. Адже вона лише маріонетка в руках долі та людей. Маріонетка, яка не втрачає своєї особистості, яка вміє і знає, як відстояти своє я. Лише наприкінці книги їй вдається вернутися назад у рідну країну. Але чи успішно?

  3. Оцінено в 5 з 5

    bidshumi (перевірений власник)

    Не всі карлики народжуються з гаманцем Ланністерів та можливістю насолоджуватись життям на повну. Це 18 століття, про рівноправ’я, толерантність та сексизм ще довго ніхто не говоритиме. Це жорстокий час для всіх, бідняків тим паче, а що вже говорити про людей з певними вадами, які в цьому суспільстві виступають вигнанцями із статусом недолюдини,диявольського поріддя.
    Саме тоді жила карлиця Сорін, що її датський король подарував Петру І до його колекції карликів. Вже потім ми дізнаємось про її важке дитинство та непрості стосунки із батьком як своєрідне пояснення її байдужого ставлення до світу та до великих людей. Вона змирилась зі своєю роллю в Данії але в Росії відчувається повний крах навіть того маленького світу, що вона тримала в собі. Вона готова до зневаги фізичної але моральної наруги не стерпіла. Автор вдало описав світ варварів, після якого життя в нетрях Копенгагену здається не таким й поганим. В Росії ніхто не знає, куди подме вітер і що він принесе завтра, від забаганок царя залежить не тільки доля карлиці, а й всіх навкруги.
    Її оповідь є своєрідними дорожніми нотатками по Європі того часу. Автор вибудовує нетрадиційний історичний роман із живими персонажами та описом того часу. Книга заворожує своїм гротеском та своєрідним гумором. Незважаючи на важкий характер Сорін, з нею не хочеться прощатись після завершення читання.

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.