«Люди народжуються принцами і принцесами, поки батьки не перетворюють їх на жаб» — головний меседж книги доктора наук, клінічного психолога Клода Штейнера «Сценарії життя людей». Свою теорію трансакційного аналізу він, разом з психологом Еріком Берном розробив у другій половині ХХ століття і одразу ж шокував наукову спільноту. Адже фундаментальний принцип психіатрії, на той час, стверджував, що емоційні та психічні страждання, або розлади йдуть від самої людини, з середини.
Проте Штейнер запропонував іншу модель — кожна людина вроджено є здоровою психічно, кожна людина, народившись, має у собі усі «комплектуючі» аби побудувати щасливе життя. Усе залежить від «життєвих сценаріїв, які ми, а часом наші батьки, обираємо у ранньому віці. І саме вони керують нашим подальшим життям, аж до самої смерті.
Штейнер показує ці «життєві сценарії» та пояснює, як зовнішній вплив формує дитину, як дитина, ще в ранньому віці вирішує – чи буде вона щасливою, або депресивною, переможцем, чи невдахою, сильним, чи залежним.
Клод Штейнер у своїй психологічній теорії, пропонує надійний та практичний аналіз життя та доводить — в будь-яку мить кожен може переписати сценарій свого життя.
Анна
Дуже втішена цією книгою.
Якісний переклад, книга підійде як для фахівців так і для зацікавлених.
Читаю з задоволенням і якщо є сумніви чи брати – відкидайте їх і купуйте:)
superadmin
Відгук від justinadobush
Майже рік тому я познайомилась з транзакційним аналізом і закохалась у нього. Цього літа вирішити власну проблему мені все ж допоміг психоаналіз, але остаточно просвітив мене таки Райх – скоріш єретик психоаналізу, ніж його проповідник, – на якого, посилаються в книжці, про яку буде цей допис, за що їй ставлю величезний особистий плюс.
А тепер про “Сценарії життя людей”. Якщо ви читали “Ігри, в які грають люди”, то книга Клода Штайнера стане в пригоді для тих, хто там не все зрозумів, оскільки починається з того, що цілісно і зрозуміло пояснює звідки взагалі взявся Берн і його спосіб аналізу людей та терапії. Також тут дуже влучно пояснюються проблеми психоаналізу, його прибічників та послідовників, яко таких, котрі часто ще більше заплутують людину і разом з цим кажуть на виліковне, що воно таким не є, чим роблять тільки гірше. Ще крутіше те, що автор пояснює все не тільки на індивідуальному рівні, а й звертає увагу на проблеми нашого суспільства загалом. Так, тут написано про трохи давніші часи, але все одно від індивідуалізму ми нікуди не втекли, так само, як і від суперництва та споживацтва, які руйнують наше прекрасне Я. Тобто, читаючи цю книжку, ви можете вишукувати не тільки власні проблеми, а й зауважувати, що не так з світом, в якому живете.
Мені дуже імпонує те, що транзакційни аналіз не звинувачує у всьому виключно якусь особистість, не дозволяє фатуму вирішувати її долю і не вважає людей безнадійними. Він просто говорить, що от в дитинстві кожного з нас були моменти, коли ми собі вирішили бути такими чи сякими і з саме з цього все почалось. Я довго боролась із тим, щоб прийняти те, що у моїх нещастях й невдачах винен лише той сценарій, який я собі придумала, але коли я усвідомила, що так само, як я його для себе вигадала і прийняла, я здатна й не тільки змінити чи переписати його, а просто відмовитись від ідеї жити за певним сценарним уявленням.
Тому хочу просто порекомендувати цю книгу не тільки всім, хто застряг у повторюванні одних і тих же помилок, а також і тим, хто має сміливість вирватись з кайданів обмежень, які нам нав’язує світ модних трендів із книжок нон-фікшн про максимально ефективне й корисне життя.