Стоунер

Відгук від katrinka_ilchuk Книжка, яка перевершила всі очікування ⠀ ⠀ Майстерно написаний роман про звичайне життя звичайного викладача літератури. Так, знову літературна тема, а отже інтертекстуальність в чистому вигляді: алюзії, згадки, цитування, ремінісценції. ("Моя темна Ванесса" — викладач літератури і головна героїня захоплюється цим предметом і далі вчиться в цьому напрямку, "Нормальні люди" — наприкінці доля одного з героїв пов’язується з літературою). ⠀ «Стоунер» Джона Вільямса — це роман-виховання. Університетський роман (частково). Роман про маленьку людину. Роман про життя, яке не збулося (або збулося і тут уже кожен аналізує його по-своєму). Сюжет лінійний, але вже на першій сторінці ми дізнаємося, чим він закінчиться. Далі ж оповідь ведеться від народження і до смерті. ⠀ Якщо переказувати сюжет, то роман здається дуже нудним. Саме тому цього не робитиму, бо це не так. Роман дуже цікавий, автор зумів так майстерно і поетично написати історію головного героя, що відірватися важко. ⠀ Цей роман ми обговорювали на курсі "Hard skill: читання" і думки про головного героя розділилися. Хтось казав, що це історія людини, яка жила своє життя (а не нав’язане соціумом чи те, якого від нього очікували). Для мене ж це життя людини, яка прожила в напівсні. Часом він приходив до тяма і ухвалював важливі рішення. Вогник "жаги до життя" починав жевріти, але переважно — Стоунер жив як в тумані. ⠀ "Коли він постаршав, то згадував останні два роки свого навчання так, ніби вони були якимось нереальними часом, що належав комусь іншому." ⠀ "Іноді він відчував, що був якимось овочем, і чогось жадав — навіть болю, щоб пронизав його, повернув до життя." ⠀ Книга захопила мене і вже не відпускала до останніх сторінок. "Моя" книжка на 100%. Хоч я й сама такого не сподівалася.