
Десятирічний Мохамед — усі його звуть Момо — живе в паризькому районі Бельвіль, населеному арабами, чорношкірими африканцями і євреями, в притулку, який тримає мадам Роза, колишня ув’язнена табору Аушвіц. Матері більшості дітей, яких виховує Роза,— повії, які платять копійки за утримання своїх чад. Момо змушений самотужки боротися з життям і за життя, коли ж мадам Роза з часом стає абсолютно безпорадною, саме він допомагає їй виживати і залишається з нею до останньої години. «Життя попереду» - роман, удостоєний найвищої літературної нагороди Франції, - Гонкурівської премії. Премія присуджується лише раз в житті. Пізніше з'ясувалося, що ніякого Ажара не існує: це псевдонім великого містифікатора Ромена Гарі. Роман приніс Гарі-Ажару другу Гонкурівську премію - випадок, єдиний в історії.