Діана. Справжня історія з її вуст

"...для мене надзвичайно важливо — як тоді, коли я  показувала хлопчикам альбоми — пам’ятати про те, ким я  є". Одна з найбільш заборонених британських книг 1990 років, матеріал до якої збирався дрібками і з різноманітними хитрощами, до яких вдався як сам автор, так і безпосередня оповідачка - принцеса Діана. Опублікована книга, яку дехто називав "найдовшою в історії петицією про розлучення", викликала неймовірний резонанс і шквал звинувачень у брехні, хоча насправді базувалась на реальних свідченнях головної героїні - їм, до слова, присвячено першу частину книги. Друга частина - це опрацьований автором матеріал на підставі інтерв'ю з Діаною, третя частина - підсумки. Я б радила читати історію не у тому порядку, який запропоновано автором, а розпочати з другої частини, потім перейти до першої, якщо хочеться переконатися у достовірності викладеної інформації, і вже потім переходити до підсумків. Поясню чому: перша частина розкриває основні моменти, що описуються далі, хоч і здається дещо уривчастою. Це створює певне відчуття дежавю при подальшому читанні. Враховуючи те, який шок та емоції викликав текст у мене, яку з тодішньою реальністю розділяє більш ніж 30 років, годі й уявити, як струснуло тоді не лише тодішнє суспільство, а й світ. Історія насичена іменами не лише представників британської аристократії, а й відомих і не дуже політиків, громадських діячів, актрис та акторів. Раз по раз виникає бажання загуглити ту чи іншу подію чи особу, щоб краще зрозуміти, про що йдеться. А після епізоду зі сміливим танцем Діани на сцені Королівського оперного театру хочеться переглянути "Корону". Попри те, у якому непривабливому світлі зі сторінок книги постає його Величність, нинішній король Англії Чарльз III та вся королівська родина, в мене залишилось доволі неоднозначне враження від самої головної героїні. Те, що не викликає сумнівів - це відданість Діани дітям і бажання виховати їх з правильними цінностями, огорнути любов'ю та ласкою, яких бракувало самій. Мені до душі біографії та мемуари, після яких виникає бажання особистого знайомства з дієвими особами (ясно, що це нереально, тим не менш). Після цієї ж історії мені захотілося ближче познайомитися з Вільямом та Гаррі. Другий момент, що захоплює - це емпатія головної героїні, її небайдужість до тих, кого здебільшого ігнорують. На світлинах видно, що це у Діани щире і від душі. Проте багато у чому поведінка принцеси Уельської викликає питання та збурює суперечливі емоції. З одного боку, їй хочеться поспівчувати через розуміння, які проблеми тягнуться з дитинства, відсутність взаємності в коханні, самотність та постійні зради близьких. Розумію, наскільки надихаючою її історія стала для багатьох жінок. З іншого боку, їй притаманні незважені дії, часом доволі істеричні на сторонній погляд: як при надії кинутися зі сходів. Та й сама принцеса янголицею не була, перелік чоловіків її серця доволі вражаючий, хоча й мало хто приніс їй щастя. Її ідея "пророка без пошани у власній країні", м'яко кажучи, не відгукуються. За іронією долі, для того, щоб стати "принцесою світу", Діані довелось померти... Мабуть, таки варто було б почаювати з принцесою, щоб розставити крапки над і 🙂. P.s. Варто відзначити красу паперового видання - блискучі біленькі сторінки, збільшений формат, світлини - відчувається річ у руках💖

«Єдина річ, якою я завжди пишалася — якщо вже говорити сміливо, — це те, що я ніколи не поводилася егоїстично. Але Чарльз завжди казав мені, що я егоїстка, і я в це повірила.» Книга залишила після себе сильні враження. Це ґрунтовна біографія, яка розкриває реальне життя принцеси Діани — без зайвих прикрас, пересудів і пафосу. Книга поділена умовно на три великих розділи (які своєю чергою розділені на маленькі), і значну її частину складають уривки з інтерв’ю, які принцеса таємно надавала автору через довірену особу. Ці слова, такі уривчасті, моментами дуже емоційні — це її власна сповідь про життя, сповнене як великої уваги, так і низки особистих трагедій 🙏 Кілька моментів, які були для мене найбільш вражаючими та болісними: 📌 напружені стосунки Діани з матір'ю 📌 життя після розлучення батьків (особливо няньки) 📌 ставлення королівської родини до народження її другого сина 📌 шлюб, який був надтріснутим, ще до того, як його офіційно оформили 📌 булімія та спроби самогубства Додатковим плюсом видання є фотографії, які доповнюють текст і дозволяють краще зрозуміти, через що проходила Діана Спенсер, яка стала принцесою. Як бачимо, життя принцеси це не діжка меду... 🥺 Важко залишитися байдужою після прочитання. Діана постає як жінка, яка поєднувала величезну силу духу та характер із глибокими внутрішніми переживаннями. Книга показує, як сильно вплинули на неї складні стосунки в обох родинах: тій, з якої вона походила, і королівській родині, до якої вона приєдналася. Книга залишила мене із сумішшю захоплення, жалю та розуміння, якою складною і трагічною була її доля 💔 Я дуже раджу читати цю книгу тим, хто любить біографії, а також тим, кому цікаво було б зазирнути в таке собі залаштунки життя королівської родини 👑 P.S. Після цієї "сповіді" від Діани я зрозуміла чому книга принца Гаррі називається «Запасний».

Відверто, щиро, до мурашок чуттєво і дуже красиво. Захоплююча історія життя, що дозволяє зазирнути за лаштунки королівської сімʼї й лине з вуст однієї з найвпливовіших, не побоюсь цього слова, найулюбленіших жінок ХХ ст. Книжка базується на розповідях принцеси Діани, записаних під час приватних розмов з автором. Вона складається з трьох основних частин: відредагованої розшифровки численних інтервʼю принцеси, який для мене став найбільш душевним і цінним. Наступні дві частини, це вже інтерпретація автора отриманої інформації. У першій йдеться про дитинство, дорослішання, знайомство з принцом, одруження та народження дітей. В заключній частині описується період розлучення та останні роки життя. Ця автобіографія-сповідь і вона неймовірна! Тут ви знайдете не лише щемку розповідь про життя Леді Ді, а й чудові світлини, які підсилюють яскравістю та автентичністю прочитане. Принцеса Діана без прикрас розповіла про свої відкинуті почуття і, як наслідок невдалий шлюб. Принц, а тепер вже нарешті король Чарльз, виявився достатньо неприємною особою. Я розумію, він став свого роду жертвою архаїчних традицій королівської сімʼї, однак проявити базову людяність та співчуття щодо своєї дружини у найважчий період її життя, Букінгемський палац точно йому не забороняв. Shame! Принцеса відверто говорить про свої проблеми зі здоровʼям, зокрема булімію, зв'язки з іншими чоловіками, непрості стосунки з членами королівської сімʼї та безумовну любов до своїх синочків. Не могла не сказати й про любов до простих людей та відданість їм, які вона проявляла своєю близкістю з ними, співчуттям і волонтерською діяльністю. Я від душі раджу ознайомитися з цим чуттєвим, подекуди болючим текстом. Він про жінку, яка увійшла в королівську сімʼю, як “овечка, що йде на забій”, а вийшла, як самодостатня, незалежна, співчутлива жінка, яка хоч і не надто сміливо, та все ж протистояла неприступності Британської корони. Так, їй не вдалося зруйнувати холодні мури королівської байдужості, проте її життя та діяльність стали каталізатором неминучих змін в цій застарілій системі. Я плакала, коли читала… Відчуваю великий жаль, бо як багато добра, розуміння і співчуття міг би отримати світ, якби життя принцеси так рано і так трагічно не обірвалося. Ви безперечно стали королевою людських сердець, Леді Ді! І залишитеся нею навічно! 💔