Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони

(29.12.1991) Ігор Антонюк — український письменник, історик, викладач. Народився на Тернопільщині. Здобув освіту в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника. Має публікації в журналах «Текстover», «Склянка часу» та збірниках горорів «Дотик Зачаєного жаху» і «Повна темрява». Автор містики та горору. У 2018 році вийшла друком дебютна збірка горорних оповідань «Шепіт сосен». «Монету підкине кожен» — нова книга Антонюка.

Мешкає з родиною в Івано-Франківську.

(24.04.1994) Остап Українець народився в місті Калуш на Прикарпатті. Закінчив три класи місцевої загальноосвітньої школи, після чого переїхав до Івано-Франківська, що його вважає своїм рідним містом. Випускник Української гімназії № 1. 2012 року вступив до Києво-Могилянської академії на філологію та переїхав до Києва. Тоді ж почав перекладацьку діяльність. Із 2013 року разом зі своєю подругою та колегою (тепер уже дружиною) Катериною Дудкою співпрацює з різними українськими видавництвами. Писати прозу почав у 2016 році, а за рік уже закінчив свій перший великий текст — історичний роман про Станіславів "Малхут". Серед перекладених Остапом Українцем творів — поема Т. С. Еліота "Безплідна земля", низка романів Г. Ф. Лавкрафта, книги Е. Гантер та Н. Стівенсона. У 2018 році вийшов другий роман автора "Транс", тоді ж Остап Українець повернувся до теми, розпочатої в романі "Малхут", і 2019-го з’явився третій роман "Канцелярія хрестових походів".

(28.07.1880-06.03.1951) Володимир Винниченко — унікальна постать в історії України, один з визначних борців за незалежність нашої держави у XX ст. Як політичному діячу Винниченку судилося головувати в Директорії й Генеральному Секретаріаті, стати автором усіх універсалів, зокрема IV Універсалу Української Центральної Ради, перша стаття якого знаменувала: «УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Власне саме політична діяльність й змусила Володимира Кириловича емігрувати у Францію, де він прожив до 1951 року. Його літературна спадщина довгих пів століття перебувала під забороною. Найвідоміші твори: «Федько-халамидник», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина».

(07.02.1812-09.06.1870) Чарльз Дікенс — англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомий політичний агітатор.

Деякі критики називали Дікенса майстром прози та хвалили за численних унікальних персонажів і яскраве зображення суспільства, інші ж звинувачували його в надмірній сентиментальності, незвичайних подіях і гротескних образах. Популярність творів Дікенса завжди була дуже високою, вони ніколи не припиняли видаватися. Багато з романів Дікенса вперше з'явилися як популярні на той час періодичні видання, крім того, Дікенс часто писав твори частинами, що задавало їм певний ритм, в якому сюжет був розбитий на частково незалежні епізоди, із розв'язкою на початку кожної нової частини. Твори Дікенса пронизані дотепністю, що вплинуло на оригінальність національного характеру і способу мислення, відомого у світі як «англійський гумор».

Найзнаменитіші романи Дікенса: «Посмертні записки Піквікського клубу», «Пригоди Олівера Твіста», «Ніколас Нікльбі», «Девід Копперфілд», «Холодний дім», «Повість про двоє міст», «Великі сподівання», «Наш спільний друг», «Таємниця Едвіна Друда».

(20.11.1858 – 16.03.1940) Сельма Лаґерлеф – шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг.

Народилася в маєтку Морбака, у провінції Вермланд на півдні Швеції. Здобула якісну домашню освіту, викладання здійснювалось англійською та французькою мовами. Закінчила Стокгольмську Вищу вчительську семінарію. Працювала вчителькою в школі для дівчаток у Ландскруні. Була обрана почесним доктором Уппсальского університету. Стала першою жінкою, яка була обрана до Шведської академії.

Сельма здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки своєму дитячому роману «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми». Стала першою жінкою-письменницею, відзначеною у 1909 році Нобелівською премією з літератури. Авторка романів, збірок казок, новел і легенд, історичної трилогії – «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», – і біографії фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

Багатьох героїв Сельми Лаґерлеф перенесено на кіноекран, за казкою «Чудесна подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» у різних країнах знято не один мультфільм.