1793

Ця книга в мене зявилась сто років тому назад. Я начиталась захопливих відгуків з приміткою, що це справжня гидота. Я придбала і чекала коли до неї доросту. Ну, от свєршилось, так би мовити. Ця оповідь як кірочка, що взялась над раною. Ти її підковирюєш. І розумієш, що буде боляче і загалом це тупо але спинитись ти не можеш. Так були моменти, що відверто мене шокували і я хотіла заховати книгу в морозилку (привіт від Джої), але зібралась і дочитала. Під кінець автор впав в мелодраматизм, але загалом історія цілісна, гидотна і прекрасна. А ще, окремий жирний плюс це те, що тут дуже багато історичних нюансів із історії Швеції і Стокгольма. Деякі персонажі та події реальні. Дещо я навіть гуглила адже важко повірити, що таке справді ставалось. А нє, ставалось. Життя бентежне як то кажуть. Вісімнадцяте століття не пощадило ні Стокгольм ні його мешканців. Місто схоже на відро з відходами, яке бурлить і живе своє дивне життя. Сесіл Вінге, колишній прокурор, що помирає від туберкульозу, перед смертю вирішує зробити добре діло і розслідувати моторошну смерть чоловіка виловленого із смердючого озера. Ветеран війни, пальт Мікель який частіше пяний ніж тверезий, береться допомагати в цьому ділі адже гроші на випивку треба завжди. Чи зможе ця парочка калік розкрити брутальне вбивство і не бути втопленими в тому ж озері?

Замовила одразу всю серію, ще не починала читати, але руки так і чешуться почати. Книги прийшли запаковані в плівку і це добре, бо забирала посилку з пошти в дощ, так що все ціленьке та сухеньке.

"Містить сцени жорстокості і насилля. Не рекомендовано читати після прийому їжі, перед сном та особливо вразливим людям зі слабкою нервовою системою" - подібного роду дисклеймер міг би бути на першій сторінці роману "1793". Дуже добре, що такого попередження не було, інакше воно 💯 відлякало б потенційних читачів. Книга дійсно місцями справляє гнітюче враження, викликаючи і обурення, і гнів, а від деяких фрагментів навіть виникають почуття відрази та огиди. Тим не менше "1793" стала однією з моїх найулюбленіших книг, яку при нагоді я обов'язково прочитаю ще раз. Це багато про що говорить, бо рідко хто взагалі перечитує детективи 🤷🏻‍♀️ Отож, давайте розбиратися, чим же мене так зачепила дебютна книга шведського письменника Нікласа Натт-о-Даґа? Ті, хто вважають, що історичний детектив - це щось нудне і нецікаве, у мене для вас серйозна заява: цей жанр дійсно крутий! Зокрема, якщо йдеться про роман "1793". Завдяки цій книзі ви отримаєте незабутню зустріч із олдскульними мисливцями за головами, загадковими членами таємного братства, нічними метеликами - елітними і в стилі кантрі, шпигунами-інформаторами на королівській службі, безжальними торговцями живими душами та страхітливим родичем знаменитої Собаки Баскервілів. Також на вас чекають вражаючі бійки без правил у трактирах, які раніше були чи не на кожному кроці, захоплива втеча зі шведського Шоушенку зразка XVІІІ ст. та дегустація напівзабороненого напою, досить незвичного на смак для стокгольмця тієї доби. Таку вибагливу читачку, як я, загартовану суворими скандинавськими трилерами, важко чимось здивувати, але дебютній книзі Натт-о-Даґа це вдалося. Спершу я поставилася до неї з долею скептицизму, так як подумала, що це черговий детектив про такого собі Джека-Різника тільки на шведський лад. Як же я помилялася! "1793" - це не просто історія якогось вигаданого вбивства у декораціях ХVIII ст. Описуючи розслідування моторошної кримінальної справи, автор правдиво і реалістично відтворює дух тієї епохи, показуючи повсякденне життя звичайних людей без жодних прикрас. Після такої подорожі у часі багато хто скине нарешті свої рожеві окуляри і перестане ідеалізувати минуле, оповите флером романтики і авантюризму. СЮЖЕТ РОМАНУ «1793» Дія роману відбувається у Стокгольмі в 1793 році, про що можна здогадатися із самої назви книги. Восени цього року у забрудненому озері Фатбурен знаходять розчленоване і понівечене тіло людини. Нелегке завдання із пошуку вбивці лягає на плечі двох абсолютно протилежних чоловіків. Один із них - смертельно хворий юрист Сесіл Вінге, ідеаліст за переконаннями, який засуджує будь-яке насильство. Інший - Мікель Кардель, ветеран російсько-шведської війни 1788 р. із гострим відчуттям справедливості, який страждає Фантомними болями та приступами агресії. Незважаючи на обмаль можливостей і безліч перешкод, незвичний тандем спробує розкрити усі деталі жахливого вбивства. Можливо в ході розслідування їм навіть вдасться попередити спалах кровопролитної революції у Швеції на зразок тієї, що відбувалася у Французькому суспільстві ГЕРОЇ РОМАНУ «1793» «В темні часи добре видно світлих людей» - цитата Еріха Марії Ремарка якнайкраще підходить для характеристики позитивних персонажів роману «1793». Неабияке захоплення поряд із ключовими дійовими особами - Сесілем Вінге і Мікелем Карделем у мене викликав жіночий персонаж, який з'являється лише у третій частині роману. Анна Стіна - надзвичайно вольова особистість, яка пережила зраду, несправедливість, приниження і знущання, але змогла вистояти і не зламатися. Головні герої твору на Фоні тотального морального занепаду намагаються усіма силами боротися за краще життя і попри все не втратити віри у майбутнє. Їхні сміливі погляди, що значно випереджають час, у якому їм довелося народитися, та незвична поведінка, що руйнує усталені норми і стереотипи, наштовхується на глуху стіну нерозуміння і несприйняття. І хоч найчастіше їхні світлі надії і щирі сподівання на щастя зазнають повного краху, вони до останнього відстоюють не тільки свою, але й чужу гідність. А це справжній виклик тогочасному суспільству, у якому виходець з народу вважається напівлюдиною, а його життя не становить абсолютно ніякої цінності. НЕДОЛІКИ Роман «1793» складається із чотирьох частин. Найцікавішою для мене виявилася третя частина, яка дуже сильно вирізняється з-поміж інших. Певний час вона матиме для читача вигляд якогось вставного зуба: спершу він ніяк не зможе пов'язати нововведених героїв із попередніми. Однак у заключній главі автор все ж таки з'єднає різні розгалуження сюжету воєдино, знайшовши усі необхідні точки дотику. ОФОРМЛЕННЯ Велику вдячність слід висловити видавництву «Фабула» за прекрасне оформлення цього роману. Зовнішній вигляд, книги цілком відповідає її історичному жанру: стилізовано стримана обкладинка, чудово підібраний шрифт для тексту, красиво виділені заголовки та ініціали на початку кожної глави. І що дійсно важливо - одруківок всього одна чи дві, і то досить незначних. А це серйозний показник, бо сучасні видавництва дуже грішать у цьому плані. СТИЛЬ АВТОРА У РОМАНІ «1793» В плані манери письма Ніклас Натт-о-Даг дуже вирізняється з-поміж своїх скандинавських колег, які працюють в детективному жанрі і здебільшого роблять ставку на сюжет, а не на художню цінність твору. Роман "1793" демонструє усе багатство мови, інколи нагадуючи поезію в прозі, читати його - справжня естетична насолода. Текст книги надзвичайно красивий, насичений влучними метафорами і дотепними Фразами, Так-так, вам не почулося, у цій книзі є місце і для гумору. А що ще лишалося людям у такий складний період? Тільки сміятися. Очевидним плюсом роману є, звісно, ефект несподіванки та інтриги. Автор вдало маніпулює думками читача, свідомо вводячи його в оману, а потім дивуючи неочікуваним поворотом подій. РЕЗЮМЕ Певні моменти роману довго не вкладалися у моїй голові і яскравими образами стояли у мене перед очима поряд із нав'язливим риторичним питанням «Ну як, як можна було таке вигадати?». Але насправді шведському письменнику не довелося надто сильно фантазувати, тому що значна частина книги базується на достовірних історичних фактах і деякі з героїв - цілком реальні особистості. Нічим неприкрита правда іноді виявляється більш шокуючою за найспритнішу вигадку. Проте ця історія не така безпросвітна і похмура, як може здатися на перший погляд. Одним героям, які заслуговуватимуть на другий шанс, поталанить розпочати життя заново, іншим - випаде можливість спокутувати свою вину і очистити совість. Хоч дехто, іноді, не вартий навіть останнього бажання.