Сьогодні один із тих днів, коли важко знайти сили й потрібні слова, щоб сказати щось важливе про війну, про пам’ять і пекучий біль, який переслідує нас споконвіків. Хай краще замість нас кожен з героїв розповість свою історію.
Роман «Дім без господаря» Гайнріха Бьолля розкриває долю двох родин в повоєнній Німеччині. Дванадцятирічні шкільні друзі Генріх і Мартін ніколи не знали своїх батьків, які загинули на війні. Генріх росте в гнітюче бідних обставинах. Він надто рано потрапляє у світ дорослих і мусить брати на себе відповідальність. Його друг Мартін не знає фінансових труднощів, але підозрює, що, незважаючи на всі багатства, його матері чогось не вистачає.
Автор майстерно виводить образи героїв, а їхні переживання та внутрішні конфлікти вражають своєю правдивістю. Пожовклі фотокартки замість господарів осель, злидні й розквіт чорного ринку, молоді, але вже беззубі вдови, діти з гострим відчуттям «неморального», пристосуванці, які нашвидкуруч скидають нацистську форму, — письменник препарує страшну тогочасність не для співчуття, а щоб показати ціну відплати суспільства, з активної чи мовчазної згоди якого жага до руйнації світу обернулася внутрішньою руїною кожного.
Цей роман вражає своєю психологічною глибиною, точністю деталей та зримістю малюнків. Гайнріх Бьолль надзвичайно делікатно описує проблеми двох хлопчиків, яким до того ж доводиться справлятися з труднощами настання статевого дозрівання. Їх долі та долі їх матері — репрезентативні для покоління, змученого війною.
Сюжет книги «Світ і все, що в ньому є» Александара Гемона розгортається навколо подій, що відбуваються в період Першої світової війни. Головний герой, Рафаель Пінто, зайнятий роботою в аптеці свого батька у Сараєві, коли до міста прибуває ерцгерцог Франц Фердинанд. Цей день стає початком великих змін, адже світ опиняється на порозі великої війни.
Рафаель не готовий до війни та служби в армії, але обставини змушують його йти на фронт. Його життя в окопах Галичини кардинально відрізняється від студентських буднів у Відні та літніх прогулянок.
Єдине, що тримає Рафаеля на фронті, — любов до свого побратима Османа. Він сміливий і завзятий солдат, який не має ілюзій щодо війни. Їхня любов стає опорою для Рафаеля і надихає на відчайдушну авантюру — втечу з фронту.
Ця історія відкриває перед читачем новий погляд на війну через призму ЛГБТ-спільноти. Автор змушує задуматися над тим, як війна впливає на особистісний розвиток людини, її цінності та вибір. Александар Гемон, якого заслужено вважають одним із найсміливіших голосів сучасної літератури, здатен змусити свого читача відчути всю гаму емоцій — від любові до відчаю, від надії до розчарування.
«Світ і все, що в ньому є» веде нас через різні країни та епохи, від Сараєво до Шанхаю та Єрусалиму. Гемон створює музей історії, де кожен може знайти щось своє, відчути зв'язок із минулим і замислитися над тим, що нас чекає в майбутньому.
У своїй книзі «Майстер утечі» відомий журналіст і автор бестселерів Джонатан Фрідленд розповідає надзвичайну історію першого єврея, який втік з Аушвіца, людини, сповненої рішучості попередити світ і передати правду, яку мало хто бажав почути.
У квітні 1944 року Рудольф Врба став першим євреєм, який втік з Аушвіца — одним із чотирьох, хто здійснив цей майже неможливий подвиг за всю історію існування концтабора. Він зробив це, щоб відкрити світові правду про табір смерті — і попередити останніх євреїв Європи, яка доля чекає на них у кінці залізничної колії. Незважаючи на всі труднощі, він і його товариш-втікач, Фред Ветцлер, видиралися на гори, перетинали річки і ледь не потрапили під німецькі кулі, поки не вивезли перший повний опис Аушвіца, який коли-небудь бачив світ — детальний криміналістичний звіт, який зрештою опинився в руках Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчилля та Папа Римського.
І все одно мало хто прислухався до попереджень, які Врба, тоді ще дев’ятнадцятирічний юнак, представив світу, ризикуючи власним життям. Деякі не могли в це повірити. Інші вважали, що простіше мовчати. Врба допоміг врятувати 200 000 євреїв, але він завжди вважав, що могло б бути значно більше.
Це історія видатної людини — талановитого «майстра втечі», який вже у підлітковому віці розумів, що різниця між правдою та брехнею може бути питанням життя і смерті. Рудольф Врба — це людина, яка заслуговує зайняти своє місце поруч з Анною Франк, Оскаром Шиндлером і Прімо Леві як один з небагатьох, чиї історії визначають наше розуміння Голокосту.
Окрім представлених творів художньої літератури, ми розповімо про два науково-популярні видання.
Маргарет Макміллан, канадська історикиня, професорка Оксфордського університету та авторка книги «Війна. Як конфлікти формували нас», пропонує провокаційний погляд на війну як важливу складову людства.
Інстинкт до боротьби може бути вродженим у природі людини, але війна — організоване насильство — приходить з організованим суспільством. Війна сформувала історію людства, його соціальні та політичні інститути, його цінності та ідеї. Сама наша мова, наш громадський простір, наші приватні спогади та деякі з наших найбільших культурних скарбів відображають славу та нещастя війни. Війна є незручною та складною темою не в останню чергу тому, що вона виявляє як найпідліші, так і найблагородніші аспекти людства.
Маргарет Макміллан розглядає способи, якими війна вплинула на людське суспільство, і як, у свою чергу, зміни в політичній організації, технологіях чи ідеології вплинули на те, як і чому ми воюємо. Книга «Війна. Як конфлікти формували нас» досліджує такі обговорювані та суперечливі питання, як: коли вперше почалася війна? Чи людська природа прирікає нас воювати одне з одним? Чому війну називають найбільш організованою з усіх видів людської діяльності? Чому воїни майже завжди чоловіки? Чи буває війна коли-небудь під нашим контролем?
Спираючись на уроки воєн минулого, від класичної історії до сьогодення, Макміллан розкриває багато облич війни — те, як вона визначила наше минуле, наше майбутнє, наші погляди на світ і саме наше уявлення про себе.
А завершить цю добірку нова книга української письменниці й правозахисниці Віри Валлє «Геноцид ХХІ. Війна на знищення української нації», яка досить символічно побачила світ усього за пару тижнів до сьогоднішньої пам’ятної дати.
Після Другої світової війни, під час якої Європа потонула в крові мільйонів невинних жертв, світова спільнота пообіцяла ніколи знову не допустити свавілля тоталітарного зла. Людство створило систему міжнародної безпеки й міжнародних гарантій для запобігання новим масовим убивствам. «Ніколи знову» стало не просто гаслом, а обітницею людства стояти на варті захисту життя людини. Проте ця обітниця виявилася марною. «Ніколи знову» перетворилося на «знову», «знову» й «знову». У XXI столітті світ продовжує потопати в крові.
Тож чи здатна міжнародна система правосуддя зупинити зло та поновити справедливість, покласти край геноциду, який росіяни чинять проти українців упродовж століть?
Ця книжка є першою, що викриває злочини, скоєні РФ в Україні від початку повномасштабного вторгнення, у контексті російської традиції геноциду. Аналізуючи трагічні події російсько-української війни, авторка наводить базове юридичне обґрунтування цих злочинних дій як геноциду та формулює рекомендації щодо притягнення злочинців до відповідальності.
Звертаючись до витоків запровадження поняття «геноцид» до міжнародного права та історії правосуддя, ця праця пояснює причини безкарності наймоторошніших злочинів і неспроможності права протидіяти проявам геноциду. Вона стане в пригоді кожному, хто прагне зруйнувати негласне табу на переслідування російських злочинців.
Ще більше книг на військову тематику ви знайдете в нашій новій добірці «Війни та диктатури». Акція триває з 5 по 12 травня 2024 р. Традиційно на всі представлені товари діють знижки до -50%.
