Подорожі далекими країнами, мандрівки відомими містами, вигадані острови — саме тут розгортаються події нашої чудової п’ятірки. Ми підібрали різні за жанром, стилістикою та напругою твори. Об’єднує їх не тільки яскраві місця дії, а й захопливий сюжет та майстерне виконання творців. Тож поїхали...
Збірка «Екзотика і хитрощі» є справжньою знахідкою для поціновувачів української літератури та мандрівної прози початку ХХ століття. Це антологія, що об'єднує подорожні враження та роздуми видатних українських класиків, таких як Майк Йогансен, Степан Левинський, Микола Трублаїні, Наталія Романович-Ткаченко та інші.
Книга запрошує читача у захопливу подорож у часі та просторі, пропонуючи поглянути на далекі країни та незвідані місця очима українських письменників сторічної давнини. Основними темами збірки є вивчення світу через подорожі, прояв сміливості та винахідливості у складних обставинах, взаємодія людини з природою, а також збереження українського духу у віддалених куточках світу. Автори майстерно передають атмосферу екзотичних пейзажів, насичених східними пахощами або димом промислових кварталів, а також динаміку пригод та небезпек, з якими стикаються герої.
Особливістю «Екзотики і хитрощів» є її стилістична неоднорідність. Твори, зібрані в цій добірці, різняться за глибиною, розмахом та щирістю, демонструючи дивовижну гнучкість української прози початку століття. Тут можна зустріти елементи казковості, гротеску, глибокого психологізму, а також документальної точності. Це робить читання не лише пізнавальним, а й надзвичайно різноманітним, дозволяючи відчути унікальний дух епохи.
Крім літературної цінності, видання відзначається чудовим оформленням з ілюстраціями Жені Полосіної, що додає книзі естетичної привабливості. Ця збірка буде цікава широкому колу читачів: від студентів і викладачів, які вивчають українську літературу, до всіх, хто прагне глибше зануритися в українську культуру початку ХХ століття та відкрити для себе менш відомі, але надзвичайно цінні сторінки її історії.
До вашої уваги одна з наших новинок сезону — захопливий скандинавський детектив «Омана» шведської письменниці Марії Адольфсон, перша книга із циклу про вигадану державу Доґґерланд.
У центрі подій — детектив-інспекторка Карен Ейкен Горнбі, яка повертається з Англії до рідного Доґґерланда — острівної держави посеред Північного моря. Її перший ранок вдома після вечірки — похмільний і принизливий: Карен прокидається в ліжку зі своїм начальником, Юнасом Смеедом. Уже за кілька годин її життя перевертається з ніг на голову — колишню дружину Юнаса, Сюсанне, знаходять мертвою, а сама Карен виявляється єдиною, хто може підтвердити його алібі. Та чи справді він невинний?
Сюжет сплітає особисте з професійним — від скандального роману між колегами до кривавого злочину, який доведеться розслідувати в умовах недовіри, внутрішніх конфліктів і непростої історії острова. Карен змушена не лише очолити слідство, а й розібратися в собі — виносити складні моральні рішення, контролювати підозрюваних і приховувати власну вразливість. Ситуація ускладнюється тим, що доказів майже немає, підозрюваних усе більше, а правда виявляється ще заплутанішою, ніж вона могла собі уявити.
Марія Адольфсон створює виразно атмосферний світ. Доґґерланд — це гіпотетична держава зі своїми звичаями, мовною сумішшю, соціальними конфліктами й політичними нюансами. Деталі побуту, географії та навіть релігії виписані настільки переконливо, що читач цілком вірить у реальність цього місця.
Окремо варто відзначити стиль авторки — холодний, точний, без надміру емоцій, але саме це й додає розповіді правдивості. Карен — не ідеалізована героїня, а жива, складна, втомлена, але наполеглива жінка, яка знає, що значить працювати в чоловічому колективі, долати професійні упередження і при цьому не втратити себе.
«Омана» — це детектив, що виходить за межі жанру. Це історія про владу і слабкість, про межу між особистим і службовим, про те, як важко буває сказати правду, навіть коли саме вона — твоя робота. Напружений сюжет, глибоко прописані персонажі й незвичне тло роблять цей роман вартою уваги знахідкою для поціновувачів скандинавських трилерів і психологічних детективів.
Життя – це не завжди пряма дорога до очікуваної долі. Часто воно прокладає несподівані стежки, сповнені спокус, помилок та нестримної свободи, які в кінцевому підсумку формують нас справжніх. Чи можливо прожити насичене, яскраве життя, не зважаючи на умовності суспільства, і знайти мудрість у кожній невдачі? Елізабет Ґілберт у своєму романі «Місто дівчат» запрошує нас у таку подорож, де головною героїнею є сама жіноча сутність – її прагнення до самовираження, кохання та місця під сонцем у бурхливому світі.
Роман починається як незвичайний лист дев'яносторічної Вівіан Морріс до молодої жінки на ім'я Анжела. Вівіан відповідає на давнє питання, що пов'язувало її з батьком Анжели, і це стає початком її відвертої розповіді про власне життя, розгорнутої на тлі Нью-Йорка 1940-х років та подальших десятиліть.
У 1940 році 19-річну Вівіан, дівчину з багатої аристократичної родини, виганяють з престижного коледжу за неуспішність. Щоб уникнути скандалу, батьки відправляють її до Нью-Йорка до ексцентричної тітки Пег, власниці занепадаючого невеликого театру «Лилиан» на Манхеттені. Для Вівіан це стає відкриттям абсолютно нового, богемного світу, де панує нестримна свобода, алкоголь, вечірки та постійні любовні інтриги. Вона з головою поринає в театральне життя, приєднується до трупи, шиє костюми та насолоджується безтурботним існуванням. Тут Вівіан зустрічає харизматичного актора Ентоні, з яким у неї зав'язується пристрасний роман, і театр стає епіцентром її юності.
Коли Америка вступає у Другу світову війну, життя театру також змінюється. Вистави стають пропагандистськими, але це не заважає Вівіан продовжувати свій гедоністичний спосіб життя. Однак один необережний вчинок, пов'язаний зі скандальною фотографією, призводить до ганьби та руйнування її безтурботного світу. Вівіан змушена покинути Нью-Йорк, переживаючи період ізоляції та сорому. Проте, як виявляється, це падіння стає важливим етапом її дорослішання.
Через багато років, коли її тітка Пег укладає контракт з флотом на постановку вистав для військових, Вівіан повертається до Нью-Йорка вже назавжди. Вона поступово дорослішає, вчиться на власних помилках, переосмислює поняття кохання, дружби, сексуальності та самоідентифікації. Роман охоплює період з 1940-х до 2010-х років, показуючи еволюцію головної героїні, її шлях до усвідомлення себе та гармонії з власним "я", незважаючи на минулі помилки та суспільні стереотипи.
Елізабет Ґілберт — американська письменниця, прозаїк, біографка та мемуаристка, яка здобула світову славу завдяки своєму автобіографічному роману «Їсти, молитися, кохати» (2006), що протримався 185 тижнів у списку бестселерів за версією «The New York Times» і був екранізований з Джулією Робертс у головній ролі. Ґілберт народилася у Вотербері, штат Коннектикут, і виросла на фермі, де її родина вирощувала різдвяні ялинки. Вона отримала ступінь бакалавра з політології в Нью-Йоркському університеті. Творчість Елізабет Ґілберт часто зосереджена на життєвому укладі сучасних жінок, дослідженні любові, романтики, сімейного побуту та подорожей. Вона майстерно показує, як наші вчинки можуть мати далекосяжні наслідки, але водночас нагадує, що навіть після серйозних помилок можна знайти гармонію та щастя.
«Місто дівчат» – це не просто роман про театральне життя Нью-Йорка чи любовні пригоди. Це глибоке дослідження жіночої свободи, сексуальності та самореалізації. Книга показує, як помилки формують нашу особистість, а випробування роблять нас мудрішими. Вівіан Морріс вчить, що життя може складатись не так, як ми плануємо, але важливо не зупинятися, жити, любити і завжди шукати шляхи до власної гармонії. Роман піднімає важливі питання про те, що означає бути жінкою в сучасному світі, і як можна будувати незалежне життя, не зважаючи на осуд.
Книга вражає яскравим стилем написання, живописними описами Нью-Йорка 1940-х років та неймовірно колоритними персонажами. Елізабет Ґілберт майстерно відтворює атмосферу епохи, занурюючи читача у вир театрального богемного життя. Форма листа, в якій подано роман, додає тексту інтимності та відчуття довіри, ніби Вівіан розповідає свою історію особисто вам. Попри об'єм, книга читається дуже легко і швидко, захоплюючи з перших сторінок. Це смілива, дотепна та мудра історія про дорослішання, прийняття себе та пошук щастя, яка точно варта уваги і залишає після себе приємні роздуми про життя і його непередбачувані повороти. Рекомендуємо до прочитання всім, хто цінує якісну художню прозу та історії про сильних жінок.
Переносимося до Парижу 1870 року у роман Еймі Раньян «Пекарня в Парижі». Місто оточене пруссаками, та хіба це якось стосується юної Лізетти Віньйо із заможної родини, яка не голодує й не знає біди? Єдине, що цікавить її батьків – щоб війна не вплинула на їхній добробут, а старша донька вдало вийшла заміж. Сама ж Лізетта, замість читати книжки про гарні манери й гаптувати серветки, воліє проводити час на кухні й готує не гірше, ніж вправна куховарка. Тим часом у Парижі відбуваються доленосні історичні події, і невдовзі молода жінка разом з коханим опиняється у вирі революції.
1946 рік. Париж оговтується від наслідків Другої світової. Юна Мішлін залишилася без обох батьків і тепер має доглядати двох молодших сестер. Коли дівчина втрачає останні засоби існування, її сусідка наполягає, щоб та навчалася в пекарській школі й відновила пекарню у своєму будинку. Обом жінкам доводиться боротися із втратами, вчитися приймати любов і робити свій вибір. У них є лише їхня сміливість і віра в те, що жменька борошна, трішки цукру, дріжджів і води можуть змінювати світ на краще…
Чи може один миттєвий, трагічний момент змінити все життя, сформувавши долю, сповнену тіней минулого та непереборної туги за втраченим? А що, якби цей момент був пов'язаний не лише з особистою трагедією, а й з витвором мистецтва – шедевром, який стає одночасно прокляттям і оберегом? Роман Донни Тартт «Щиголь» занурює нас у вир саме такої історії, де юний герой вирушає у складну подорож через скорботу, одержимість і пошук сенсу у світі, що розлетівся на уламки. Це епічна сага про мистецтво, біль і непереборну силу долі.
В основі роману лежить доля Теодора Деккера, хлопчика, чиє життя безповоротно змінюється у тринадцять років. Під час відвідування художнього музею Метрополітен у Нью-Йорку разом із матір'ю, стається жахлива подія – теракт. Теодор дивом виживає, але його мати гине. У хаосі та диму, охоплений шоком, він робить вчинок, який визначить його майбутнє: забирає невелику, але всесвітньо відому картину Карела Фабріціуса «Щиголь», а також обручку від загадкового літнього чоловіка, який загинув у музеї.
Втративши єдину рідну людину, Теодор залишається сам у світі. Спочатку його тимчасово прихищає родина заможного шкільного друга, де він вперше знайомиться зі світом антикваріату та мистецтва завдяки зв'язкам батька друга. Проте незабаром з'являється його батько-п'яниця, якого давно не було в їхньому житті, і забирає Теодора до Лас-Вегаса. Там Теодор проводить час із новим другом – українським емігрантом Борисом Павліковським, сином іншого алкоголіка. Їхня дружба стає своєрідним острівцем виживання у дивному та небезпечному середовищі, сповненому безтурботного життя, підліткових експериментів та дрібних злочинів.
Через деякий час Теодор знову залишається сам і повертається до Нью-Йорка, де знаходить притулок у домі антиквара Хобарта – партнера того самого загиблого чоловіка з музею. Під керівництвом Хобарта Теодор поступово занурюється у світ мистецтва, антикваріату та реставрації, стаючи його помічником, а згодом – партнером. Картина «Щиголь» залишається його таємним, невидимим тягарем – символом втрати, зв'язку з матір'ю та джерелом постійного страху викриття.
Життя Теодора протікає між Нью-Йорком, його роботою, незрозумілим для нього романом з Кітсі, дочкою з багатої родини, та періодичними зустрічами з Борисом, який з'являється і зникає, привносячи у життя Теодора нові випробування та небезпеки, пов'язані зі світом криміналу. Таємниця «Щигля» веде його через Амстердам, світ наркотиків, шахрайства та небезпечних угод, змушуючи Теодора зіткнутися з наслідками своїх вчинків і зрозуміти справжню цінність мистецтва та людських стосунків.
Донна Тартт — американська письменниця, одна з найвідоміших і найвизнаніших авторів сучасності. Вона відома своїм унікальним стилем, глибокою проробкою персонажів, складними сюжетами та рідкісною продуктивністю – за понад 30 років літературної кар'єри вона написала лише три романи: «Таємна історія» (1992), «Маленький друг» (2002) та «Щиголь» (2013). Кожен її роман є справжньою подією у світі літератури, а «Щиголь» приніс їй Пулітцерівську премію у 2014 році. Тартт відома своєю ретельністю в дослідженні матеріалу, увагою до деталей та здатністю створювати атмосферні та затягуючі світи. Її твори часто торкаються тем мистецтва, моралі, дружби та наслідків вибору.
Це багатошаровий роман, який виходить далеко за межі історії про викрадену картину. Це глибоке дослідження горя, травми, одержимості та впливу мистецтва на людську душу. Книга ставить питання про те, що таке краса, яка її ціна, і чи може вона бути рятівною або руйнівною силою. Вона також є пронизливою історією про дорослішання, пошук себе у світі, що розпався, та про складні, часто токсичні, але надзвичайно важливі людські зв'язки. Це оповідь про те, як минуле ніколи не відпускає, але водночас формує наш шлях до розуміння сенсу існування.
Донна Тартт створила цілий світ, повний колоритних персонажів, несподіваних поворотів сюжету та філософських роздумів. Її проза надзвичайно багата, образна та гіпнотична, вона змушує читача повністю зануритися в життя Теодора Деккера. Хоча роман досить об'ємний, він читається на одному диханні завдяки майстерності Тартт у створенні напруги та підтримці інтриги. Це книга, яка залишається з вами надовго після прочитання, змушуючи обдумувати її теми та персонажів. Рекомендується для тих, хто шукає глибокий, інтелектуальний та емоційно насичений роман з елементами пригод, драми та кримінальної інтриги. Це шедевр сучасної літератури, який вартий кожної витраченої на нього хвилини.
Ми розказали лише про п’ять книжок, а в нашій добірці їх близько двохсот, тож заходьте на сайт, роздивляйтесь за замовляйте зі знижками від 10 до 50%.
