Що може бути кращим під час вихідних, ніж чудова книжка? Сьогодні у рубриці #ЩоЧитатиВихідними маємо для вас дві книги, котрі допоможуть гарно провести час.
«Проєкт «Лабіринт» — дебютний роман, улюбленець багатьох книгоманів, від Олени Кузьміної представляє художню літературу.
«Лабіринт» — проєкт, взяти участь у якому то велика честь для кожного громадянина Держави. Туди дійсно може потрапити хто завгодно. Щороку, ось вже десятий рік поспіль, випадковим чином обираються 10 людей. Кожен з обраних представляє свою власну верству населення. Навіть школярі беруть участь у проєкті, починаючи з восьми років.
Цього року велика честь стати живим утіленням абсолютної рівності, головної цінності Держави, випала хлопцю на ім’я Тезей або ж просто Тео. Він студент військової академії, представник другої верстви населення. Честь честю, але чому тоді ноги не слухаються, у голові паморочиться, а голос Президента врізається у вуха, немов б’є набатом? Де радість, яка має з’явитися через те, що обрано саме його?
Держава дбає про благополуччя своїх громадян починаючи від їжі, ранкової медитації і закінчуючи медіа. У Державі, де парків більше, ніж торгових центрів не може такого бути, щоб життя було поганим. Це знає кожен від наймолодшого до найстаршого, і наш головний герой теж чудово це знає. Ще одне, що Тео знає напевно — проєкт «Лабіринт» убиває. Хоча більш точної інформації ніхто й не знає. Пані Сорок Третя, Рея, яка керує секцією студентів цього року, також намагається відкопати приховане, натикаючись лише на запитання. Звідки така кількість понівечених тіл? Чому з попередніх сезонів повернулися лише 10 чоловік? Чому немає даних про їхній фізичний та психологічний стан? Чи справді в «Лабіринті» існує Мінотавр? Так багато запитань і так мало відповідей. До того ж цей Тео, який опинився під опікою Реї до початку проєкту, неймовірно схожий на її сина, котрого вона втратила у шостому Лабіринті. Хоча б цього надокучливого хлопця з його одвічним «бляха» й дурнуватою манерою розтягувати голосні вона просто мусить врятувати... Та чи це можливо?
Серед нон-фікшену ми обрали для вас дуже корисну книжку, що стане чудовим вибором для тих, хто відчуває себе на межі вигорання, бажаючи виділити час, щоб подумати про кращий підхід до роботи та життя.
Здається, наш світ рухається все швидше і швидше. Нас бомбардує нескінченна кількість інформації та швидке збільшення вимог до нашого часу й уваги. Нам стає все важче впоратися зі своїми нескінченними списками справ і постійно зростаючою купою для читання. Як наслідок, багато людей почуваються розсіяними або навіть вигорілими. У книзі «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети» Ґреґ Маккеон пропонує протиотруту, стверджуючи, що ми повинні зосередитися на суттєвому. Таким чином, ми можемо сконцентрувати свої зусилля на речах, які справді мають значення, та ігнорувати весь шум. Автор переходить до практичних порад, ілюструючи підхід есенціаліста до багатьох життєвих труднощів.
Книга дуже читабельна завдяки численним прикладам, які сподобаються багатьом читачам.
Справді чудова робота про те, як важливо зосереджуватися на найважливішому в житті, жити життям, повним сенсу й мети, просто обираючи де ми говоримо «так», а де — «ні».
На цьому ми говоримо до нових зустрічей в інших рубриках! Обирайте книжки, використовуючи знижки, а якщо ви зацікавлені в технічній літературі, то до 9 липня ви ще можете вхопити книжки за приємними цінами у розділі «Тиждень технічної літератури».
