Двоє — це завжди більше, ніж один плюс один. Це світ, який народжується між людьми: випадково чи поступово, на тлі сонячного італійського літа чи в лабіринтах мистецтва, пам’яті та статі. Представляємо вам два дуже різні, але глибоко споріднені романи. Вони досліджують зв’язок між людьми як щось крихке й непередбачуване, що існує поза межами часу, гендеру чи навіть однозначного сюжету.
«Адже коли б усе відбувалося одночасно, то ми б немов читали книжку, де кожен рядок накладений на якийсь іще, а кожна сторінка є, власне, двома сторінками, що одна прозирає з-під другої…»
Ця цитата добре втілює суть блискучого й оригінального роману Алі Сміт «Як бути двома». Ця книжка — подвійне дзеркало, літературна гра з часом, ідентичністю та формою.
Сюжет роману складається з двох історій, які подаються в різному порядку залежно від видання. Перша — сучасна, про підлітка на ім’я Джордж, яка переживає смерть матері й намагається дати собі раду з втратою, сексуальністю й дорослішанням. Друга — художній вимисел, заснований на постаті реального митця епохи Відродження Франческо дель Косса, який розповідає про власне життя, мистецтво й нелегкий шлях крізь умовності гендеру та класу.
Сміт уміло переплітає теми: горе, мистецтво, любов, сприйняття та пам’ять. Її стиль — грайливий, філософський, дотепний, а структура — нетипова й відверто експериментальна. Важливу роль у тексті відіграють мовні зсуви, алюзії, образи стін, очей, руху й плинності. Усе це створює відчуття живого діалогу між епохами, героями й самим читачем.
Окремої уваги заслуговує квір-тематика, присутня в обох наративних лініях. Історія Джордж — це дослідження сексуальної ідентичності та складної динаміки родинної й романтичної прив’язаності. У наративі Франческо простежуються натяки на гендерну флюїдність і неоднозначність тілесності — це дає змогу глибше осмислити, що означає бути людиною «між».
«Як бути двома» — це роман, який відкривається по-різному залежно від того, з якого боку почати. Але в кожному випадку він веде до однієї точки: до усвідомлення того, що життя, мистецтво й людина завжди складаються з багатьох граней — і бути двома одночасно не лише можливо, а й необхідно, щоб бути повністю собою.
Якщо ви шукаєте глибоку, інтелектуальну й емоційну історію, яка залишає по собі тривалий післясмак — ця книжка саме для вас.
«Називай мене своїм ім’ям» Андре Асімана — це чуттєвий, проникливий роман про коротке, але глибоке кохання, яке залишає по собі слід на все життя. Історія сповнена краси, ностальгії, тілесності й внутрішніх коливань — це книга, яку читають не стільки очима, як шкірою й серцем.
Події розгортаються в Італії 1980-х років, у маєтку родини професора, де щоліта мешкає юний Еліо. Йому сімнадцять, він надзвичайно розумний, інтелектуальний і водночас вразливий, схильний до самокопання. До них приїздить американський гість — двадцятичотирирічний Олівер, студент, що працює над своєю науковою працею. Їхнє спілкування спочатку сухе, навіть холодне: Еліо зосереджено аналізує кожен жест Олівера, намагаючись розгадати, що той відчуває. Напруга наростає поступово — від роздратування й спроб уникати, до тремтливої закоханості, яку жоден із них не хоче визнавати відкрито.
Асіман надзвичайно тонко описує перехід від дружби до любові, від сорому до прийняття, від приглушених натяків до сміливих рішень. Усе це відбувається на тлі сонячного італійського літа: спекотні вечори, спільні обіди, поїздки на велосипеді, старі книги, музика, фрукти, море. Після тижнів напруги й внутрішньої боротьби, Еліо й Олівер нарешті піддаються почуттям. Їхній зв’язок короткий — лише кілька тижнів — але надзвичайно насичений і глибокий.
Фінальна частина роману відбувається вже після закінчення літа, коли герої змушені повернутись до звичного життя, розійтись у часі й просторі. Але пам’ять про цей зв’язок залишається з Еліо назавжди. Оповідь ведеться з його перспективи — дорослого чоловіка, який згадує ті події із сумом і вдячністю, усвідомлюючи, що справжнє кохання буває і коротким.
«Називай мене своїм ім’ям» — це не просто історія про юнацьке захоплення. Це розповідь про тілесність і сором, про жагу бути побаченим, про біль утрати, яка ще навіть не настала, але вже живе всередині. Це книга про інтимність — не лише тілесну, а й емоційну, інтелектуальну, мовчазну.
Роман сповнений літературних, філософських і музичних алюзій, написаний елегантною, поетичною мовою. Андре Асіман досліджує, як ми конструюємо ідеї любові, що ми пам’ятаємо, що забуваємо і чому не можемо відпустити деякі емоції, навіть якщо вони належать далекому літу нашої юності.
Це книга, яка залишає слід. І цей слід — дуже особистий.
Якщо ви зазирнете до розділу «Акції» на нашому сайті, то знайдете там добірку під назвою «Розпродаж», де представлено понад 70 товарів зі знижками від 30% до 70%.
