Сьогодні у нашій постійній рубриці #ЩоЧитатиВихідними максимально круті новинки! Зараз самі в цьому переконаєтесь. І не забувайте про нашу акцію до Всесвітнього дня книги та авторського права.
І почнемо ми добірку з нового роману нашого іменника
Остапа Українця! Принагідно вітаємо його і бажаємо шаленого натхнення та удачі в усіх його крутих і креативних проєктах. Отож,
«Дискордія» — це заключний роман «станіславської циклу» Остапа. Ми знову зустрічаємось з
Іґнацієм Камінським, щоправда цього разу вже за дещо інших обставин, ніж у
«Малхуті».
Надворі середина XIX століття, Австрійську імперію роздирають на шматки численні повстання. Кожен бажає отримати місце під сонцем у великій імперії, і байдуже, що вона для більшості чужа. Літо 1847 року. Іґнацій, повертаючись з Відня до Львову, потрапляє у дивну історію й опиняється у віденському карному домі за підозрою в участі в Краківському повстанні. Але, очікуючи більших заворушень, австрійський уряд терміново припиняє усі провадження й висилає Камінського до Львова. І саме тут починається вервечка подій, які втягне Іґнація в політичну дискусію між поляками й русинами, які все ніяк не можуть вибрати, що їм робити — приєднатись до імперії чи й далі змагатись за своє та потопати у конфліктах. Якщо подивитись на події нового роману Українця, стає зрозуміло, що тогочасне суспільство на сучасних українських землях мало чим відрізняється від теперішнього. Ті самі конфлікти, відсутність синергії, розуміння й порозуміння. Автор навіть закладає це у назву. — «Дискордія» у перекладі з латинської означає розбрат. Цього разу роман перевищив усі наші очікування й виявився не просто динамічний а й доволі інтригуючим.
А з новинок нон-фікшену нас порадувала книга легендарного
Френсіса Форда Копполи — «Живе кіно». І ця книга як для справжніх поціновувачів кіно, так і для фанів творчості Копполи, а ще це унікальний погляд за лаштунки кіноіндустрії. «Живе кіно» не випадкова назва, вона походить з нового жанру, який поєднує в собі театр, телешоу і, звісно ж, саме кіно. Для Копполи кіно завжди було чимось більшим ніж професією. Це мистецтво, грація і емоція у чистому вигляді. За всі роки розвитку воно не сколапсувало, а розвинулось і безупинно продовжує це робити. В книжці «Живе кіно» автор зумів захопливо розповісти про історію всього кінематографу, свій (і не тільки) вклад у нього, відкрити завісу створення справжнього кіно й смачно поділився власними спогадами й емоціями під час створення цього несподіваного жанру. Ви дізнаєтесь багато цікавого: від того, як репетирувати акторам, як вибирати декорації й локацію, долати театральні, а також технічні перешкоди і, найголовніше, станете свідками становлення геніального режисера.
Погодьтеся, це ідеальне читання на вихідні.
Не зволікайте і замовляйте.
Зустрінемось у наступній добірці.
