#ЩоЧитатиВихідними на Різдво? Звичайно ми маємо для вас дует цікавезних книг.
Хороший роман може як навчити, так і розважити своїх читачів.
Роман американського письменника Крістофера Баклі «Майстер реліквій» — це фарс, дія якого відбувається в 1519 році в Німеччині, де такі реальні особи, як Йоганн Тетцель, Альбрехт Дюрер, Парацельс, Мартін Лютер і різні герцоги, папи та кардинали, змішуються з вигаданими героями (Коли востаннє ви чули слова «фарс» і «Мартін Лютер», написані в одному реченні? Б'ємося об заклад, що ніколи...).
1517 рік був свого роду роком опори в історії. Переломний момент, коли гріхи католицької церкви починають засуджувати як «нехристиянські». Папа потурав продажу індульгенцій — половина прибутку йшла на будівництво цієї чудової нової церкви в Римі — католикам, щоб скоротити їхній час у Чистилищі перед вознесінням на небо. Купівля й поклоніння реліквіям — будь-яка річ, починаючи від пальця на нозі святої Варвари і закінчуючи шматочком Істинного Хреста, — рясніли. Для церкви володіння реліквією означало джерело доходу, оскільки віруючі платили за молитви до неї. Однією з найважливіших реліквій була плащаниця, в котру був загорнутий Ісус після розп'яття. Історія Баклі зосереджена на одній людині — Дісмасі — відставному солдаті, який зайнявся торгівлею реліквіями. Він подорожує від ярмарку до ярмарку, збираючи уявні реліквії та продаючи їх своїм двом головним покровителям у Німеччині. Йому довіряють, хоча хто може знати, чи ДІЙСНО належав «палець на нозі святої Варвари» святій Варварі?
Одним із хороших друзів головного героя під час подорожі є Альбрехт Дюрер, відомий художник із Нюрнберга, який дуже впевнений у своїй особистості, як найкращий художник Німеччини. Дюрер любить гарне життя та славу, що принесло йому мистецтво, і зневажливо ставиться до інших художників. Дісмас і Дюрер мають проблеми з покровителями через фальшиву Плащаницю, і в результаті їх відправляють забрати справжню Плащаницю, яка наразі знаходилася в савойському місті Шамбері. У книзі розповідається про цю подорож і схему повернення реліквії (яка зрештою опинилася в Турині). Книгу Крістофера Баклі можна як просто весело прочитати, так і скористатися нагодою подивитися на початок протестантської Реформації. Лютер не відіграє великої ролі в книзі, але його ідеї та вплив на інших завжди залишаються на задньому плані. «Майстер реліквій» — весела книжка з історичним доповненням. 
«Чужі історії мають підривну силу. Твоя історія має підривну силу. Чужа історія, розказана як твоя — від цього вибухає світ.» — пише Ганна Улюра на початку своєї книжки «Бог на 60 відсотків». Познайомитися з цією письменницею ви могли як через її статті, так і через перегляд лекцій на YouTube чи літературних івентах. Якщо ви подумали, що книжка пов'язана з релігією і нема тут чого читати нового? Поспішаємо вас запевнити, що це не так. 68 коротких оповідань на абсолютно різні теми. Література, самотність, кіно, політика, мораль або ж стосунки — це далеко не весь перелік тем. І дивлячись на назву того чи іншого есею, завжди важко уявити про що саме піде мова. Ця книжка про життя. Життя таке, яким воно є і яким ми його відчуваємо, але, можливо, не звертаємо уваги. Збірка есеїв, що складаються з пережитого, почутого чи побаченого досвіду. Кожна наша тривіальна дія, кожен пересічно буденний досвід — те, на що ми вже й уваги не звертаємо, пов’язує нас із іншими людьми, формує силове поле і систему, в яких ми живемо. Усі есеї на сторінках книжки — спроба осмислити соціальне уявлення як приватний досвід. І такий підхід авторки до викладу тексту дійсно працює!
На вас чекають не просто історії, це ще й порівняння з власним досвідом, рефлексії, і, звичайно, висновки. Не рідко ви будете слідкувати за думками авторки, а потім незчуєтеся, як ці висновки будуть геть несподіваними, подеколи вражаючими до ступору. У цей момент ти вже повертаєшся на початок оповідання з відчуттями, що точно щось пропустив... І хоч деякі есеї йдуть важко, разом з тим, присутнє відчуття комфорту. Немов ви не книжку читаєте, а говорите годинами зі старим другом. Жартуєте, ділитеся найпотаємнішим. Та як говорить сама Улюра: "...найцікавіше в книжці не «що хотів сказати автор», а «що не хотів сказати автор, та випадково проговорився»".
Бажаємо вам спокійних та приємних свят, дякуємо, що завітали!
