Так багато пам’ятних дат випало на цей важкий для кожного українця тиждень. І в ці дні ми говоримо про книги, що фіксують болісні дати і події, маючи на меті не дати нікому забути про неосяжний біль українського народу. Біль не тільки нашого сьогодення, але й давно минулих років. Біль, з якого народжуються великі імена та справжні герої.
📝«Ні, не позаздриш цим нерахованим тисячам розчарованих нерозумних жінок, звиклих чіплятись за свою жалюгідну, стражденну долю! Саме втеча розв'язала би купу їхніх проблем, позбавила би в майбутньому жорстких душевних ран та щоденного болю. Але то - доля хоробрих: тих, хто рано чи пізно наважується подолати межу».
У вересні минулого року в нашому видавництві вийшов дебютний роман філологині та перекладачки Вікторії Дудик «Мертві стукають». Вже сама назва натякає на містичний сюжет, проте Вікторія в першу чергу характеризує його як психологічну драму. Прототипом головної героїні стала бабуся письменниці. Саме завдяки їй цей твір з’явився на світ, і багато в чому став біографічним. Вже після смерті бабусі авторка дізнавалася подробиці її життя, її сімейні таємниці у своєї тітки. Так вона довідалася, наприклад, про свого дідуся, який в романі виступає своєрідним антигероєм. І хоча його жорстоке ставлення до своїх дітей та дружини важко чимось виправдати, письменниця говорить про те, що доля його була трагічною.
Важливим елементом книги є Бойківщина, де народилася головна героїня, де жили її предки. Твір щедро приправлений місцевим мовним та обрядовим колоритом. І навіть назва походить із давнього бойківського повір’я про те, що після смерті рідні можуть прийти в дім і тричі постукати у вікно. Саме так і сталося в Марусі, коли вона втратила свою сестру.
Гіркий і пронизливий, людяний і водночас емоційно напружений роман Вікторії Дудик не залишить байдужим жодного читача.
📝«... війна ніколи й нікого не робить кращим чи гіршим. вона нагадує нам, хто ми і що...»
Робота Сергія Мартинюка над романом «Кушмарджак» тривала три роки. Ось як сам автор розповідає про свій твір: «Ідея нового роману народилася з його назви. Кушмарджак — почвара з міського фольклору, яку я вигадав ще в дитинстві, і яка протягла зі мною в часі до сьогодні. Попередньо планована сімейна драма про руйнацію шлюбу перетворилася на ПТСР-трилер, у якому люди в декораціях вигаданого містечка на київському Поліссі поборюють привидів минулого, множачи нові і нові травми. Наразі "Кушмарджак" — найскладніший і водночас найцікавіший мій літературний досвід».
Його головний герой Ярослав Дорош — ветеран українського добровольчого батальйону. Після боїв за Іловайськ чоловік повертається до рідного містечка П’яні Мости. Ярослав прагне зрозуміти, що робити людині, яка пережила війну, як знайти себе і врятувати шлюб. Головний герой намагається пристосуватися до звичного життя. Однак після пережитого на фронті у нього розвинувся ПТСР. В пошуках спокути за свої гріхи та ідеального співрозмовника, який не буде нав’язувати поведінкові патерни, Ярослав працює над мобільним застосунком із вбудованим ШІ. Це додаток, який має доступ до всього, що відбувається у пристрої: від замовлень, яких здійснює його користувач до тону телефонної розмови, через який зчитує психологічний стан користувача.
«Кушмарджак» — це історія пошуку пробачення довжиною у десятиліття. Це історія про дитячі травми і намагання вирватись з лап персональних демонів, про світ, де немає однозначного добра і зла, а вибір — це лише намагання обрати найменше лихо з двох. Історія, у якій автор знову майстерно змальовує і переплітає долі кількох поколінь, підвищуючи градус напруги, який ефектно досягає піку у фіналі книги. Сергій Мартинюк бере за руку свого читача і проводить екскурсію улюбленими місцями Києва, вигаданих П'яних Мостів, «вмикаючи» на сторінках роману улюблену музику і розповідаючи про улюблені фільми, про дитинство і круговерть подій маленьких міст, де кожен впізнає щось своє.
📝«ми люди з тобою, розумієш?»
У своїй книзі «Маша, або IV Rайх» Ярослав Мельник моделює світ, заснований на принципах "нового гуманізму". Цей світ постав після Другої світової війни з перемогою фашизму, і на перший погляд, він здається ідеальним. Люди живуть спокійним життям, усіх їх насущні потреби цілком забезпечені. Типовими представниками цього ситого суспільства є кореспондент Діма та його родина. Наш герой має цікаву роботу, заміський будинок, ферму, у нього є дружина та син. Але ми зустрічаємося з ним у зовсім некомфортному і неприємному місці — на м'ясокомбінаті, де люди знищують людей. Звичайно ж, тут ніхто не вважає за людей сторів, у яких від людей залишилися лише зовнішні ознаки, натомість жодної культури, мови і прав. Тож, виходить, що люди їдять тварин, бо сторів ототожнюють саме з тваринами. Ті живуть у хлівах, працюють на людей, вони, по суті, — раби та їжа.
І от Діма, представник “вищої раси”, закохується у Машу, самку стора, паралельно переживаючи деформацію своєї свідомості. На нього буквально сходить прозріння: адже стори — ті ж самі люди, сегреговані, штучно від народження знекультурені, приречені на забій, але люди! Головний герой проходить карколомний шлях від заперечення до прийняття. Він розмірковує про те, де ж проходить межа, що окреслює людяність та відділяє те саме людське від тваринного. Ідеологія Rайху промовляє про культуру як вищу цінність, засуджує фашизм та комунізм. Але істина — у деталях, а тут деталі — це лицемірство, подвійні стандарти, моральна сліпота.
Це роман про кохання, фоном для якого слугує жорстока епоха. Як каже сам автор, «щоб дістатися світла, потрібно пройти темряву». Якщо ви готові здійснити таку непросту подорож, то цей твір вам неодмінно сподобається.
📝«Я хочу це все забути. Я хочу цього ніколи не забувати».
Коли народ переживає одну з найбільших трагедій в своїй історії, майже кожен його представник може стати письменником. Мабуть, тому українська література і отримує зараз таку кількість нових цікавих імен. Книга Олександра Михеда «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» стала однією з найбільших книжкових подій 2023 року. Одна з найсильніших документальних книг про російське вторгнення в Україну. З цією книжкою Михед став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова за найкращу книжку есеїстики 2023 року; він також став фіналістом премії «Книга року» в номінації “есеїстика” Української служби BBC.
«Позивний для Йова» у щоденниковій манері розповідає про перші 13 місяців повномасштабного вторгнення через особисті історії Олександра, його близьких та друзів, що за цей час пережили дуже різні досвіди, болюче знайомі багатьом українцям: виїзд з окупації, служба у Збройних Силах, волонтерство, виїзд за кордон. Серед цих різних та близьких історій автор рефлексує щодо змін, які відбулись в українському суспільстві та у світі загалом з лютого 2022. До хронік війни, крім рефлексій автора, увійшли інтерв'ю кіборга Євгена Терещенко, волонтера і журналіста Євгена Спіріна, художниці Лари Яковенко і мами автора — літературознавиці Тетяни Михед.
Що стосується самої назви книги, то автор пише про це так: «...коли намагаюсь осягнути долю моїх друзів і що трапилось з нами цьогоріч, не можу не думати про біблійну історію Йова, який втратив усе, але не втратив віру».
Яким б болючими для нас не були ці книги про війну, вони надзвичайно важливі для майбутніх поколінь. Адже вони написані чорнилом вперемішку зі сльозами. Ці книги — голос нашого народу, що нарешті має змогу говорити прямо.
📝«Своє життя, талант і працю він повністю присвятив ідеалам боротьби за визволення України».
«Степан Бандера. Провідник української ідеї» Миколи Посівнича — це робота, яка кидає новий погляд на життя та діяльність видатного українського лідера. Книга не лише розповідає про історичні факти, але й розкриває глибокі аспекти його особистості та внутрішніх переконань.
Автор вдало вплітає контекст історії України в розповідь про Бандеру, розкриваючи важливі моменти його життя, вибори та відданість ідеалам. Читач має можливість відчути дух того часу та визначальні події, що вплинули на становлення української нації.
Посівнич підносить українську ідею через призму Бандери як провідника. Відображаючи його боротьбу за свободу та незалежність, автор витягує на передній план моральні та етичні аспекти його лідерства.
Книга не обходить і контроверсійні моменти, але робить це з увагою до об'єктивності та глибоким розумінням історичного контексту. Вона залишає читача з питаннями, стимулюючи власні роздуми та формуючи особисте ставлення до минулого.
«Степан Бандера. Провідник української ідеї» — це не просто історичний нарис, а глибокий аналіз і філософський погляд на постать, яка вплинула на долю багатьох українців.
З 19 по 25 лютого 2024 на нашому сайті діють знижки до -50% на всі книжки українських письменників. Більше двохсот творів української літератури, від класики до сучасної поезії, прози та нон-фікшну.
