Вітаємо всіх із Днем Державного прапора. Завтра ми всією країною святкуватимемо день, значення якого сьогодні усвідомлюємо як ніколи — День Незалежності. Отже, маємо для вас особливу добірку, що відображає тяжкий шлях України до омріяної та вистражданої Незалежності.
Розпочинаємо із книги «УПА. Історія нескорених», написаною групою авторів, до якої увійшли історики Володимир В'ятрович, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий та Петро Содоль.
Ми всі чули про УПА на уроках історії в школі та університеті, однак скільки ми знаємо про них насправді? Що таке УПА і найголовніше запитання, котре виникало в багатьох і ставало предметом не однієї дискусії — за що боролась Українська Повстанська Армія? Відповіді надасть саме ця книжка.
Автори чітко, коротко і структуровано викладають історію боротьби тих, хто боровся за незалежність України в одні з найтемніших часів.
Специфіка кількарівневого тексту допоможе читачеві побачити цілісну картину повстанського руху, зрозуміти його місце і роль в українській та світовій історії. А кращу картинку побачити можна з допомогою великої кількості фотографій, які містяться на сторінках книжки, а також документів та свідчень учасників.
А чи чули ви коли-небудь про Якова Гальчевського-Войнаровського? Якщо ні, то саме час познайомитися, адже воно того варте!
«Проти червоних окупантів» — це книга-сповідь автора, який також відомий як легендарний отаман Орел. Він був учасником Визвольних змагань на Поділлі й активно боровся проти московських окупантів до 1925 року. Події тих років і увійшли до книжки. І те, що вони викладені їх учасником лише додає цій праці ваги. Спогади дають змогу краще зрозуміти причини та наслідки подій, які відбулися в трагічний період для українського народу і сприяють формуванню національного ідеалу — безстрашного воїна, який волю, славу і велич своєї Держави і свого Народу ставить понад власні інтереси і понад власне життя.
Рекомендуємо кожному, хто любить історію України та військову мемуаристику.
Наступна книга та її автор доволі відомі серед книгоманів і не тільки — «Інтернат» Сергія Жадана.
Кінець світу у Жадана виявляється початком небезпечної пригоди, прелюдією до дійсно довгого кошмару. Цей особливий пекельний пейзаж відбувається в реальному світі, і він має правдивість, яка захоплює з перших сторінок.
Паша сварливий, ідеаліст, невдаха... Тридцяти п’ятирічний учитель зі Східної України, чоловік, який намагався з усіх сил тримати голову опущеною та вдавати, що життя буде продовжуватись, як завжди, навіть коли терор війни охопив його місто. Він вирушає в подорож, щоб повернути свого племінника з інтернату. Це було б легко, якби не війна. Інтернат знаходиться на окупованій території. Паша вирушає в цю подорож не з почуття героїзму, а тому, що на початку своєї подорожі він просто не може зрозуміти, наскільки жахливим усе буде. Наскільки беззаконними, протиприродними та нецивілізованими стають речі коли розгортається полум'я війни.
Батьківщина Паші скасована, а на її місці з’явилися зруйновані індустріальні околиці, безлюдні села і місто-привид, де нишпорять окупанти, горять багатоквартирні будинки і триває канонада. Із цієї пастки можна вирватися лише дивом або ціною величезного приниження. Або в труні.
Жадан створив такі тривожні та сильні образи. Він ніби запитує, чи можна залишатися нейтральним перед таким злом. Він описує поступову та гуманну трансформацію Паші як відповідь.
Сильно, приголомшливо і дуже актуально.
«Таймер війни. Довга комендантська година» Андрія Кокотюхи розповість про події 1.5 роки тому.
Владислав Хмара пройшовся колами пекла, не раз попрощавшись із життям, у 2015 в АТО. Сьогодні ж він офіцер військової розвідки, що працює під прикриттям, як охоронець житлового комплексу. Надворі 24 лютого 2022. У повітрі повисла напруга. День вже здається нескінченним. На київських вулицях бої, в місто прориваються ворожі танки, летять російські ракети, раз по раз лунають сирени повітряної тривоги. У спецслужбах засіли «кроти», «російської агентури більше, ніж працівників СБУ». Окрім зовнішньої загрози, Влад бореться ще й у внутрішньому конфлікті, адже його кохана в Ірпені, під яким вже ведуться запеклі бої, а від росіян можна чекати або поганого, або найгіршого. І він офіцер, котрий дбає про безпеку держави, безсилий.
І немов гірше вже бути не може, але в столиці з’являється міжнародний терорист, російський диверсант Гюза, що готує масштабний теракт у столиці.
Для ліквідації диверсантів у Києві вводять довгу комендантську годину. Таймер запущено, полювання розпочато...
До речі, цікавий факт: письменник і знімальна група телеканалу ICTV готують екранізацію книжки — серіал планують запустити на екрани в наступному році.
Ще одна не дуже відома широкому загалу, проте неймовірно важлива книга, у сьогоднішній добірці, від Романа Горака — «Герої Заставського передмістя. Боротьба УПА на Західній Україні». Горак також розповість історії людських доль, котрі, на жаль, не побачили щасливого кінця, однак не здалися в боротьбі проти більшовиків.
Усі ці люди, яких ви зустрінете під час читання, були із одного з передмість Городка — древнього містечка під Львовом, яке було за ставом і тому звалось Заставським. Василь Бохонко, Володимир Горак, Іван Витошко, Антін Цап, Володимир Табака та багато інших. Вони не покинули цю землю, боролись до останку і віддали їй найдорожче — своє життя.
Стиль автора легкий і, незважаючи на те, що ви тут знайдете багато дат, історичних подій та діячів, інколи здається, що читаєш художній твір.
Ця книжка вразить вас, як і молоді хлопці, котрі назавжди залишилися в історії героями.
Микола Міхновський — історична постать, про яку ми чули не мало на уроках історії. Саме він стверджував, що майбутнє України залежить від двох чинників: державної самостійності та сильної армії. Він виявився правим. А чи читали ви його маніфест української незалежності, що має промовисту назву «Самостійна Україна»?
Ця праця, виголошена в лютому 1900 року як програма першої української політичної самостійницької організації — Революційної української партії, стала програмою дій для цілого покоління, яке в 1917 році підняло жовто-блакитне знамено Української революції.
Міхновський наголошував, що українська державність — це не засіб, а мета, до якої потрібно прагнути. Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна...
Крім того автор вже тоді писав про порушення росіянами домовленостей, згадуючи Переяславські угоди. Багато паралелей можна провести і з сьогоденням.
Хоч ця робота й невеличка, однак вона варта бути прочитаною кожним українцем/українкою.
До Дня Незалежності на нашому сайті модна знайти багато акційних пропозицій. Не проґавте нагоду вхопити знижки!
Бажаємо вам приємного читання. Бережіть себе і рідних. Віримо в ЗСУ! Все буде Україна!
