(03.11.1894) Яків Гальчевський-Войнаровський – український військовий діяч, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, вчитель, письменник. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Народився в с. Гута-Літинська, Літинський повіт, Подільська губернія (нині село Малинівка Літинської громади Вінницької області). Закінчив двокласну вчительську школу у с. Майдан-Треповський та 2-гу Житомирську школу прапорщиків. Працював педагогом, був організатором повстанського руху на Поділлі в часи Української революції 1917-1921 років та сотником армії УНР. На фронті дослужився до штабс-капітана. Мав високі нагороди: орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом, орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом та орден Святої Анни 4-го ступеня.
Яків активно друкувався в західно-українській пресі, зокрема в «Трибуні України» та «Літературно-науковому віснику» під псевдонімом Я. Правобережець. Написав спогади «З воєнного нотатника», видав книгу «Проти червоних окупантів», багато розмірковував про історію і долю України, її друзів і ворогів, місце і роль у сучасному світі.
Загинув у 1943 році.
