Цей рік в українському книговиданні видався надзвичайно плідним на графічні романи, тож ми вирішили познайомити вас ближче з новинками в цьому жанрі. Графічна форма дедалі частіше стає не просто способом адаптації, а самостійним інструментом переосмислення складних і глибоких історій. Візуальний наратив додає напруги, емоційної сили та несподіваної близькості до класичних, давно знайомих сюжетів.
«1793. Графічний роман», перший графічний роман нашого видавництва, — це атмосферна й приголомшлива мандрівка у серце пізнього XVIII століття, в саме нутро темної стокгольмської реальності, де бруд змішується з кров’ю, а правда ховається під шарами корупції, хвороб і страху. Ця адаптація ретельно зберігає похмуру натуру оригінального роману Нікласа Натт-о-Даґа, але водночас додає нову глибину через візуальний наратив: деталізовані ілюстрації, брудні кольорові палітри, розмиті межі між реальністю й галюцинацією.
У центрі сюжету — жорстоке вбивство чоловіка, знайденого в загидженому озері з відрубаними кінцівками й мовчазним обличчям. Розслідування доручають цинічному слідчому Сесілу Вінґе, який страждає на туберкульоз, і колишньому солдату-каліці Жан-Мішелю Карделю. Обидва — антигерої свого часу, морально складні й психологічно травмовані, і саме в цьому полягає одна з головних принад твору: тут немає простих героїв, немає чорно-білих рішень, лише химерна людська натура, загнані у глухий кут обставини та історія, від якої не відвернешся.
Роман чудово відтворює атмосферу післяґуставіанської доби з усією її біллю і безнадією. Це не просто детектив — це вивчення людської гнилизни, соціального розпаду, а також болісне нагадування, що історія не завжди криється в архівах — вона записана на тілах людей, які не вижили.
Адаптація у вигляді графічного роману дозволяє по-новому поглянути на історію — не лише прочитати, а й буквально побачити її. Сцени жорстокості тут не самоціль, а художній засіб, що створює цілісний, гнітючий настрій.
Графічна адаптація роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом» — це нове візуальне життя культової антиутопії, яка стала пророчим застереженням для цілого покоління. Автор ілюстрацій Тім Гемілтон зберіг дух оригіналу, водночас подаючи історію про тоталітарне суспільство, що знищує книги, у ще більш доступному й емоційно насиченому форматі.
Перед нами постає світ, де читання — злочин, а пожежники більше не гасять вогонь, а розпалюють його, щоб спалити останні осередки мислення. Ґай Монтеґ — професійний “спалювач книжок”, що починає сумніватися у своїй справі після знайомства з дівчиною Кларіс і шокуючих подій, які назавжди змінюють його сприйняття реальності. Його шлях — це шлях пробудження, втрати, спротиву, надії й пам’яті, яку не здатен знищити навіть вогонь.
Графічний роман не просто переказує сюжет, а перетворює кожну сцену на окрему метафору — про свободу, ідентичність і роль культури в житті людини. Це видання — ідеальне для тих, хто давно знайомий з класикою, і для нових читачів, які хочуть побачити великий роман крізь призму сучасної візуальної мови.
Переходимо до творчих проектів наших колег-видавців. «Дракула» Брема Стокера, переказана в новому форматі відомим французьким ілюстратором Жоржем Бессом, — це повноцінне візуальне переосмислення роману, у якому готика промовляє не лише словами, а й кожним штрихом.
Сюжет дотримується оригінального перебігу подій. Джонатан Гаркер, молодий юрист, вирушає до Трансільванії, аби зустрітися з загадковим графом Дракулою. Поступово він розуміє, що потрапив у пастку. Тим часом граф вирушає до Англії, де розгортається справжній кошмар: молода дівчина Люсі занедужує і згасає без очевидної причини, її подруга Міна потрапляє у поле впливу вампіра, а група чоловіків, на чолі з професором Ван Гелсінгом, вирушає на боротьбу з незбагненним злом.
Важливо, що навіть у графічному форматі роман не втрачає своєї епістолярної структури. Бесс вдало передає зміну наративних голосів через композицію панелей, а листи, щоденники та газетні уривки вплітаються в історію природно. Та головне — атмосфера. Чорно-білі ілюстрації виконані тушшю з тонкою графічною стилізацією: тут немає кольору — лише тінь, світло і страх. Образи розтягнуті, підкреслено театральні, а панорамні сцени ніби випалені з нічних кошмарів: похорон, морські шторми, напад на Люсі — усе має вражаючу візуальну силу.
Дракула тут — не просто персонаж, а тінь, що ніколи не полишає читача. Автор не намагається зробити його «модерним» чи романтизованим — це той самий монстр, яким його замислив Стокер: розумний і небезпечний. Особливо вражають сцени, де граф з'являється без жодного слова — лише погляд, поза, затемнення кадру.
Графічний «Дракула» — це ідеальне видання для тих, хто цінує візуальну готичну естетику, але не хоче втрачати сюжетну глибину. І хоч обсяг історії тут лаконічніший, ніж у прозовому оригіналі, вона не втрачає суті: це розповідь про вторгнення хаосу в світ раціональності, про безсилля логіки перед страхом, про ціну, яку доводиться платити за віру в те, що надприродного не існує.
Це книга, яку хочеться перечитувати повільно, затримуючись на кожному розвороті. Не для того, щоб знову «почути» історію, а щоб її побачити — по-новому, в темному сяйві туші, де навіть білий простір лякає.
Ще одна готична робота Жоржа Бесса — це графічна адаптація «Франкенштайна» Мері Шеллі. Його візуальна інтерпретація не лише зберігає атмосферу оригіналу, а й посилює драму, змушуючи сучасного читача по-новому замислитися: що буде, якщо людина зіграє роль Бога — і втратить контроль над своїм творінням?
У центрі — трагедія не лише монстра, створеного доктором Віктором Франкенштайном, а й самого творця. Один прагне любові, інший — забути про свою помилку. Історія починається з того, як Віктор, одержимий наукою, створює з мертвих тіл живу істоту — але, побачивши результат, одразу ж відштовхує її. Створіння тікає, пізнає самотність і жорстокість світу, вчиться говорити, читати, мислити — і, зрештою, повертається до свого творця, вимагаючи: «Зроби мені подругу». У відповідь чує відмову — і це стає початком особистої війни, в якій є жертви з обох сторін.
Їхній конфлікт — це конфлікт між бажанням жити й бажанням не відповідати. У коміксі чудово відчувається цей емоційний нерв, а окремі сцени — справжні метафори болю, ізоляції й бунту. Бесс зберігає головні моменти класичного сюжету: подорож героя в Альпи, смерть близьких, внутрішній голос монстра, що постає розумним, глибоко чутливим і, водночас, здатним на жахливу помсту.
Ця адаптація буде цікава як тим, хто знайомий із романом, так і тим, хто тільки відкриває для себе цю класичну історію. Ідеальний приклад того, як графічна мова здатна зробити навіть знайомий сюжет більш інтимним, динамічним і візуально незабутнім.
На завершення на вас чекає графічна адаптація «1984» Джорджа Орвелла — потужне, візуально виразне переосмислення одного з найвпливовіших романів ХХ століття.
Сюжет зберігає ключові події роману: Вінстон Сміт, дрібний службовець Міністерства правди, починає сумніватися у догмах режиму. Його внутрішній бунт проявляється через таємні записи в щоденнику, заборонене кохання з Джулією та пошук істини — хоч і з відчуттям приреченості. Апарат репресій у вигляді Міністерства любові, кімната 101, де зламуються навіть найсильніші — все це присутнє в коміксі з вражаючою візуальною точністю.
Графічний роман, над яким працював французький художник Ксав'є Кост, додає історії нової сили й доступності, зберігаючи її ідеологічну глибину та тривожний підтекст. Малюнки передають гнітючу атмосферу тотального контролю, пригнічення волі й безнадії, що панує у світі Великого Брата. Кост майстерно використовує кольори, точно працює з візуальним ритмом і простором, щоб створити емоційний тиск і постійне відчуття загрози.
Усі графічні романи доступні в розділі «ТОП-ціна» за спеціальними акційними цінами. Там ви також знайдете книжки авторів-іменинників останніх двох тижнів, про які ми більше розповімо у наших соцмережах.