(28.12.1958) Жіль Леруа народився в передмісті Парижа. Отримав вищу філологічну і літературну освіту. Протягом кількох років, змінивши до того декілька професій, працював журналістом, спеціалізуючись на арт-критиці. В 1996 році залишив Париж і оселився в містечку Ле Перш, щоб цілком присвятити себе літературній праці, оскільки ще в 1987 році він надрукував свій перший роман "Хабібі". Потім письменник опублікував збірку оповідань "Останні стануть першими" (1991) і романи "Мадам Ікс" (1992), "Міські парки" (1994), "Володарі світу" (1996), "Ігрові автомати" (1998), "Російський коханець" (2002) і кілька інших. Роман Жиля Леруа "Тайнопис"( 2005) було номінованона одну з найпрестижніших літературних нагород Франції — премію Медичі. Жіль Леруа так і залишався б непоганим, але не надто знаменитим письменником, однак роман "Пісня Алабами", що вийшов друком у 2006 році, несподівано для західноєвропейського літературного істеблішменту приніс йому Гонкурівську премію — найвищу нагороду Франції в галузі літератури. Журі віддало перевагу цій книзі перед творами більш відомих авторів не лише тому, що оцінило витонченість і точність стилю Леруа, але й тому, що письменник зачепив нерв часу: вихід на передній план жінки, яка багато років залишалася в тіні свого чоловіка, істоти з екстремальною долею і фантастичною ж вдачею. Як сказав про неї в інтерв’ю після вручення Гонкурівської премії сам автор: "У цій жінці все було на межі зриву, нічого теплого, тільки вогонь. Вона і скінчила свої дні серед полум’я, згорівши в будівлі психіатричної клініки".
