(22.06.1891 – 27.09.1937) Петро Лісовий (справжнє ім’я – Свашенко Петро Андрійович) – український письменник та журналіст.
Народився у с. Деркачі, нині – Дергачі, на Харківщині. Початкову освіту здобув у земській школі. Навчався в Уманському сільськогосподарському училищі. Займався революційною діяльністю та кілька разів піддавався арешту різних режимів. Працював у редакції повітової газети на Правобережжі, редагував фронтову газету, був призначений на голову Чернігівського окружного земельного відділу, на секретаря Ніжинського повітвиконкому. Виконував обов'язки власного кореспондента газети «Селянська правда» і «Вісті ВУЦВК» на Чернігівщині. Був членом «Плугу».
Петро Лісовий є автором збірок оповідань і нарисів «В тумані», «Сільське», «Дичавина», «В революцію», «Дніпробуд», «Нетрі села», «Кубань», «Українська Ніагара», «Правда», «З дороги», «Чудотворці», «З олівцем по Україні», «Демонстрація», «Світовий рекорд», повістей і романів «Микола Ярош», «Наші Слобожани», «Записки Юрія Діброви», «Бризки крові», «За Збручем», «Червона ракета», «Гаррі Сміт, або Янкі в українських преріях», «Вишневі потоки».
