(18.12.1892-03.11.1937) Микола Куліш — український драматург. Разом із багатьма іншими українськими культурними діячами XX століття належить до покоління «Розстріляного відродження».
Народився митець 18 грудня 1892 року в селищі Чаплинка (сьогодні це Херсонська область). Змалечку наймитував, оскільки походив із родини наймитів. Навчався спершу в церковнопарафіяльній школі, потім в училищі.
У біографії Миколи Куліша з навчанням є один цікавий факт. Один учитель церковнопарафіяльної школи зібрав для Куліша значну (100 карбованців) суму, щоб він зміг продовжити студіювати науку в училищі.
Ще пізніше майбутній письменник вступив до Одеського університету, але через Першу світову війну змушений був навчатися у школі прапорщиків. Війна для Куліша минула на передовій; Микола отримав поранення та контузію, що позначилося на його подальшому здоров’ї. Опісля війни митця декілька разів ув’язнювали за його політичні погляди.
З 1925 року проживає у Харкові та починає відігравати важливу роль у літературному та культурному житті. У той період Куліш знайомиться з іншими знаковими митцями (М. Хвильовим, Остапом Вишнею, В. Сосюрою, Ю. Яновським, П. Тичиною та іншими), головує у ВАПЛІТЕ, допомагає створювати новий український театр, друкується в журналах і альманахах.
1934 року Куліша арештовують за нібито належність до націоналістичної терористичної організації та засуджують до десятирічного терміну соловецьких таборів. Там у листопаді 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.