(19.03.1930) Ліна Костенко – українська поетеса, письменниця, учасниця руху шістдесятників.
Народилася у містечку Ржищів, що на Київщинні. Навчалася у Київському педагогічному інституті та Московському літературному інституті. Через свої проукраїнські погляди й підтримку української інтелігенції та критику радянської влади на довгий час була виключена із літературного життя. Багато її творів були зняті з друку, а фільм «Дорогою вітрів», сценарій до якого написала поетеса, перестали знімати. Її вірші виходили друком у Польських та Чехословацьких журналах, а в Україні лише інколи з’являлися завдяки самвидаву. Публічно виступала проти незаконних арештів української інтелігенції. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського й Чернівецького університетів.
Ліна Костенко є авторкою більш, ніж 20 поетичних збірок, серед найпопулярніших такі, як: «Проміні Землі», «Мандрівка Серця», «Маруся Чурай», «Сад нетанучих скульптур», «Мадонна перехресть», «Річка Геракліта», «Неповтореність», збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» та багато інших. Твори поетеси перекладені багатьма мовами. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів та Ордену Почесного легіону.
Зараз письменниця живе й працює у Києві.
