-20% за промокодом Святкуй2021

«Книжкові злодії» — розповідь про спробу повернути історичну пам’ять

Література про нацистські розкрадання Європи під час Другої світової війни зазвичай зосереджувалась на цінних витворах мистецтва або коштовностях. Однак дослідження «Книжкові злодії» Андерса Ріделла — журналіста, публіциста та автора науково-популярних матеріалів — охоплює ще один аспект тогочасного розкрадання: широке та систематичне вилучення книг. Навіщо нацисти викрадали книжки? Чому потім спалювали їх привселюдно?

Пориньте з головою в деталі цього грабіжництва, однаково керованого ідеологією та жадібністю, та дізнайтеся, який світ нацисти мали намір побудувати на руїнах Європи.

 

Після початку Другої світової війни нацистська влада розповсюдилась по всій Європі, що дало змогу захопити мільйони томів у Данії, Голландії, Бельгії, Франції, Польщі та Радянському Союзі. Багато з цих книжок надходили з уже порожніх будинків людей, відправлених до концтаборів. Видання не були цінними самі по собі, але стали символами життя, яке було змінено і втрачено назавжди.

 

У цьому дослідженні Андерс Ріделл розкриває ретельно зібрані деталі тих часів, простежує шлях книжок від приватних книгозбірень до нацистських складів. Тут викладено багато особистих інтерв’ю з бібліотекарями, колекціонерами та істориками. Автор акцентує увагу не тільки на розкраданні книжок, а й на долі тисячі людей, які намагались захистити свою літературну й культурну спадщину. Сьогодні власники тих конфіскованих книжок переважно вже померли, але живі їхні нащадки. І сам Ріделл таки повертає одну маленьку зелену книжечку дітям законного хазяїна. Вони вже навіть не знають мови, якою написана книжка, але вона стала символічним прийняттям минулого свого народу, знайомством з предками, усвідомленням власної історії.

 

Андерс Ріделл говорить про речі, які рідко проговорюють у публічному просторі. Книга – це артефакт, свідчення високої культури, прагнення зафіксувати, зберегти, передати знання. Якщо нацистські ідеологи вивищували одні народи над іншими, вони мали знищити передусім їхню культуру, їхнє минуле, стерти пам’ять – їхню і про них. Тому вони й спалювали книжки. Водночас інформація, вміщена в книжках, мусила допомогти їм панувати над світом, саме тому книжки накопичували, каталогізували, прагнули зібрати в одному місці. Ще й сьогодні в фондах німецьких бібліотек зберігаються нерозпаковані ящики з вилученими колись книжками, часто про них не знають навіть працівники.

Дослідження Андерса Ріделла – один зі способів вшанувати пам’ять жертв нацистів, нагадати про страшні злочини, застерегти від схожих помилок у майбутньому. Це  заклик берегти свою культурну спадщину – на нашу думку, актуальний у сучасних українських реаліях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Розповімо про нові книги, свіжих вибірках і головних літературних подіях
Loading

Мова видання:

Розділи:

Серії: