Дилогія «Чудовиська Істини» про те, що насилля завжди породжує лише насилля. Це емоційна та насичена історія з неочікуваною кінцівкою, переповнена несподіванками в антиутопічному майбутньому. «Серед людей чимало чудовиськ. І чимало чудовиськ уміє прикидатися людьми.» Та що означає бути людиною? Це наші дії чи наші переконання? Чи існують такі поняття, як добра і погана людина? Якщо так, то де ж між ними межа?