Про книгу
Роман-вибух! Океанський кит у дніпровських водах і напівміфічний альбом, записаний відомими музикантами на початку тисячоліття в зимових Карпатах. Історія успіху, зради, мрій, випробувань, депресій і любові у першому в українській літературі рок-н-рольному романі. Що насправді відбувається по той бік сцени? Як народжується музика і рок-н-рольні герої? Можливо, історії про зіркові злети, розбиті серця з гітарами, ріки алкоголю з наркотиками, навіжених фанаток та концертний графік нон-стоп — й близько не все? Що як правда про кумирів далека від ідеальності глянцевих обкладинок з ними? Що як найвідвертіші романтики — найзатятіші грішники, приречені на вічну боротьбу з бумерангами минулого? Ким були ці люди, перш ніж стали зірками, і на що вони готові, аби втримати здобуту славу і любов слухачів? Усього за тиждень життя героїв нового роману Сергія «Колоса» Мартинюка перевернеться з ніг на голову. Чим закінчиться історія — персональним апокаліпсисом чи новою сторінкою життя — кожен вирішить сам. Якщо, звісно, доживе до миті вибору. Це рок-н-рол, бейбі!
Погортати
Надія (перевірений власник)
Перший розділ видався відштовхуючим. Насамперед через використання лексики, яка аж ніяк не про сучасну, живу українську. Але потім сюжет розгортався доволі динамічно і мова вже не була схожа на типовий укрліт. Безумовно, варто прочитати. Дякую автору за такі цікаву книженцію і Фабулі за публікації!
Мирослава Тимінська
“Коли черговий юзер пише, що ми вже не ті, єдине, що я хочу запитати в нього, – як так сталося, що він і досі той же?”
⠀
Наймузикальніша книга з усіх, що я читала. Але не про музику буде теж. Про життя, яке змінює всіх.
⠀
Роман має цікаву композицію: кожен розділ – як день тижня. І щодня читач дізнається щось нове про кожного з музикантів. Їхні сімейні історії і стосунки в групі. Доповнено все стилізованими інтерв’ю українським ЗМІ.
⠀
Що таке рок-н-рол, окрім музики? Алкоголь, наркотики, секс? Як впливає на людину слава? Що має зробити хороша людина, щоб її перестали такою вважати?
⠀
Тут буде кит, який викинувся на берег Дніпра у Києві; загадковий альбом, записаний культовими українськими музикантами; фатальна жінка, яка досягне свого, і Скрябін, який залишився живий.
⠀
“Рок-н-рол” містить величезну кількість QR-кодів, здебільшого – посилань на музику: від “Богемної рапсодії” до Ірени Карпи (18+)))
⠀
Я додала собі до вибраного кілька пісень, а деякі уже люблю.
⠀
За що я люблю сучасну літературу, так за можливість зустріти на сторінках Депеша, Кідрука і Крихітку.
Загалом цікавий роман про музику і справжні цінності.
Олеся Григор’єва (перевірений власник)
Роман Сергія «Колоса» Мартинюка «Рок-н рол» насамперед цікавий винятковим досвідом автора, адже дозволяє простежити реальне життя популярної музичної банди, її тріумфальний злет і трагічний занепад.
Атмосферу створює і стиль викладу твору — мікс музичної термінології, сучасного сленгу, західного діалекту та англіцизмів. Краші з «Дерти Лаха» готують хайповий реліз, та їх давно харить бути гуртом. Завдяки живій мові складається враження, що все саме так і було, навіть наявність кита на березі Дніпра.
Привабливою виглядає ідея з інтерв’ю, якими помережений роман: тут більше розкриваються характери героїв, аверс і реверс музичного шоубізу, притаманні йому надрив, жадоба визнання, страх втратити популярність.
Книга багата на символи. Легендарний каліфорнійський гурт «The Beach Boys» свого часу робив спробу відновити рок-н-рол, і викинутий на берег сірий, або каліфорнійський кит, схоже, є уособленням провалу, невдачі. Водночас футболки з комічними, абсурдними малюнками, у які одягнені персонажі, чи поява Moby натякають, що на все це треба дивитися легше й простіше.
«Бути чи здаватися?» — певно, є основним питанням книги. Сем, лідер гурту «Дерти Лаха» і головний герой, потерпає через емоційне вицвітання, проте боїться відійти від створеного ним же сценічного образу, і тепер сам собі здається банальним «шаблоном зірки».
Таке питання актуальне не лише для сцени, а й для нашого повсякдення. Соцмережі, що приміряють до кожного трафарети успіху й досконалості, схоже, не лишають люфту для «бути собою».
У Сема є щире й хороше, але він і не намагається витягнути це на поверхню. Навіть у сиротинці, який відвідує охоче, герой майже нічого не відчуває. Схоже, він уміє цінувати лише те, що вже втратив, хлопець боїться любити, при тому відчайдушно шукає любові в інших. З чим же інакше пов’язане його бажання до визнання, ейфорія від єднання із публікою?
Сем поступово віднаходить себе справжнього, і червоний блокнот тут є ще одним символом. Він рятує дівчину, його пісні допомагають аутсайдерам у їхній самотності, однак сам герой цього чомусь не помічає, певно, тому й не бачить виходу.
Іноді, аби знову опинитися нагорі, треба сягнути точки дна. І коли ти виснажений, дезорієнтований, з останніх сил догрібаєш берега, коли, здається, від тебе відвернулися найближчі, стає очевидним: те, що справді твоє, попри низку невдач і безмежний розпач, з тобою й лишилося.
Ще один важливий символ — диск «Доміно» — віра в музику, знаходить героя, і звідти починається відлік нової доби і для Сема, і для його гурту.
Твір дещо перенасичений складними образами, іноді вони надто заплутані, не до кінця зрозумілі, й це збиває динаміку читання. Часом не вистачає хорошої редакторської правки.
А закінчити відгук хочу цитатою з книги: «…лажати по життю більше не соромно — соромно прагнути здаватися фальшиво ідеальним». Герой твору, схоже, тільки вчиться по-справжньому любити. Тож хочеться побажати йому удачі.
Сергієві щиро бажаю творчої наснаги і нових книг!
superadmin
Відгук від yaryna_mhs
Якби в нього запитали тоді, що таке музика, ймовірно, він не знайшов би потрібних слів. Хоча й підозрював, що музика – це тоді, коли світ навколо з усім своїм злом і несправедливістю, замовкає/
Читати “Рок-н-рол” – це бути там цілком і повністю, переживати з героями всі їхні трабли і розуміти, що те, що ти зазвичай бачиш на сцені, – це не лише про музику, і що це все – результат наполегливої праці, невидимої для більшості, але дуже відчутної і значущої.
Це шукати, хто ж виступав у 2017-му на “Файному” перед “Poets of the fall”, хто був хедлайнерами “Бандерштату” у 2013-му, бачити на сцені “незмінного ведучого фестивалів” М’яча, а при згадці про Дереша, Карпу чи Ірванця думати “трясця, це ж самі свої” ❤
Це бачити на сторінках назви гуртів, на музиці яких виросла і усвідомлювати, що є все-таки щось хороше у цьому світі.
Це читати подумки слова Кузьми голосом Кузьми 💔
Це роман про стосунки: музикантів з музикантами, гуртів із фанатами, музики із шоубізнесом. Історія про характери, амбіції, мрії здійснені та нездійсненні, про дружбу і про зраду, про зневіру та пошуки сенсу.
Впродовж всього роману намагалась знайти прототипи конкретних гуртів, але це історія про увесь український рок загалом. Історія чесна, щира, з гумором і наповнена сенсом ❤
P.S. Коли музиканти стають ще й письменниками, виходить справді круто)