200.0 грн
Більшість новел цієї книги — спроба розрізнити традиції вільних каменярів у мерехтінні місцевих легенд і водночас сакральна географія і метафізичне краєзнавство Галичини в контексті недавньої історії та міфології — тобто, тих часів, коли «міськком партії чітко визначив, що вампірів бути не може, оскільки перевертні й марксизм-ленінізм несумісні». Пригодницька фабула сивої давнини органічно поєднується в них із кримінальними сюжетами сучасності.
| Автор: | Володимир Єшкілєв |
|---|---|
| Серія: | Сучасна проза України |
| Артикул: | 262320 |
| Кількість сторінок: | 352 |
| Розміри: | 130х200 мм |
| Мова: | українська |
| Обкладинка: | Тверда, суперобкладинка |
| Рік видання: | 2016 |
| ISBN: | 978-617-09-2928-0 |
Вам необхідно увійти, щоб залишити відгук.
Sb77741 – :
#ФабулаКнигоманія2017_44
.
Найкращий варіант для знайомства з творчістю Єшкілєва. Найкращий, бо в книзі вміщено оповідання з семи циклів й уривки з роману “Фаренго”. Тобто читач бачить панораму Єшкілєва й завдяки цьому вибраному одразу вирішує, чи це його автор, чи ні. І, звісно, резюмує, чи читати “Фаренго” повністю. І, зрозуміло, робить висновок, чи пірнати в цикли оповідань автора
.
Наші історії про наших людей. Наші люди – це й наші ті, що українці сьогоднішні, це й наші ті, що давно зникли в нетрях як історії, так і легенд світу. Письменники. Герої філософських казок. Офіціантки з цікавими виразами обличчя. Компанії такі прості й такі по-дурному наївні. І від цього якісь гоп-стоп милі. Є й таке. Не дивуйтеся. Є й трішки АТО. Це вже для атмосфери. Є єшкілєвські жінки минулого, яких боїшся, бо ж які розумні ці чортиці, бо ж які хитрі ці шельми, бо ж які підступні ці богині
.
Інтелектуально так. Інтелігентно так. А ще Біанка Рамона – стерва. Але ж гарна й не дурна, але ж які в неї чари, але ж і яка влада страху, бо саме страх її помічник. Її зброя себто. Але ж візантійська імператриця Феодора, дружина Юстиніана Великого, мудра жінка. І вміє помститися. А філософи, цілком можливо, геть непорядні люди… Принаймні у Феодори були резони їх не любити. Принаймні вона робила правильно, пам’ятаючи, що вони пам’ятають її минуле
.
“Конспект відкритого уроку” – це кадрова оповідь. Як в “Амелі” на самому початку голос розказує, хто що робить у цей час, так і в “Конспекті” Єшкілєв грається з 43 хвилинами уроку про Григорія Сковороду й однією хвилиною малої перерви
.
P.S. Оформлення книги – моє щастя ❤
.