Продовжуємо знайомство з літературними преміями. Сьогодні на нас чекає розповідь про Пулітцерівську премію.
Пулітцер уважається однією з найбільш престижних премій США, яка вручається за досягнення в галузі журналістики, музики, театру і літератури.
Премія була заснована американським журналістом та газетним магнатом угорського походження Йозефом Пулітцером, який був родоначальником жанру «жовтої преси» та зумів на плітках заробити купу грошей. Наприкінці XIX століття його газети користувалися чималим попитом, і в 1892 році Пулітцер запропонував Колумбійському університету профінансувати створення першого в країні факультету журналістики. Поважний вуз, що входить в «Лігу плюща» (назва походить від пагонів плюща, що обвивають старі будівлі університетів), що об’єднала вісім елітарних приватних університетів Північного Сходу США — Колумбійський, Гарвард, Прінстон та інші, — думав цілих 20 років, перш ніж погодитися.
Пулітцер помер у жовтні 1911 року у віці 65 років, залишивши заповіт, в якому просив щорічно давати чотири нагороди з журналістики, чотири з літератури і одну в галузі освіти. І тільки через рік після його смерті була заснована Колумбійська школа журналістики, а в 1917 році — фонд його імені, Пуліцерівська премія та школа журналістики при Колумбійському університеті. На це було залишено 2 млн. доларів — колосальна на ті часи сума.
З 1917 Пулітцерівська премія вручається щорічно в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету. Формальне оголошення про присудження премії за традицією робить президент Колумбійського університету в квітні кожного року. Премії присуджуються за поданням Пулітцерівського комітету, що складається з 19 експертів — п'яти видавців, шести редакторів, шести вчених, включаючи президента університету і декана факультету журналістики, одного колумніста і адміністратора премії. Права голосу не мають декан і адміністратор. Члени комісії обираються на три роки і можуть переобиратися три рази. На здобуття премії претендують понад 2 тисячі конкурсантів. Роботу в незалежному журі доручають 90 фахівцям, які й відбирають найдостойніших у кожній номінації. До 2017 року розмір премії становив 10 000 доларів. На сьогодні, Пулітцерівські премії — це шість премій з літератури (по 15 000 доларів кожна) і 14 премій в області журналістики (13 премій по 15 000 доларів та золота медаль за громадські заслуги).
В галузі літератури премія присуджується:
— за художню книгу, написану американським письменником, бажано про Америку (for Fiction);
— за книгу з історії Сполучених Штатів (for History);
— за драматичний твір для театру (for Drama);
— за біографію або автобіографію американського автора (for Biography or Autobiography);
— за вірш (for Poetry);
— за нехудожню літературу (for General Non-Fiction).
Серед лауреатів Пулітцерівської премії «Фабула» видавала романи «Епоха невинності» Едіт Вортон (1921), «Кохана» Тоні Моррісон (1988), фіналістом премії був роман «Вдалині» Ернана Діаза.
