Він досить молодий, незважаючи на свою насичену історію, що тягнеться з давніх часів. Нещодавно він святкував своє 70-ліття. Кошерний, гарячий у всіх сенсах, прогресивний прекрасний Ізраїль. Чим він цікавий? Зараз ми про це і дізнаємось. Це #FabulaBookMaр. Поїхали.

photo by Elen Medvedeva
Перша в історії згадка слова «Ізраїль» була знайдена на стелі Мернептаха на території Стародавнього Єгипту (близько 1213 р. до н. е.) та стосується народу, а не країни.
А сучасна держава Ізраїль з’явилась не так і давно – 14 травня 1948 року. Відразу після офіційного проголошення про створення держави Ізраїль, уже наступного дня, армії п’яти арабських держав атакували ізраїльтян — почалась Перша арабо-ізраїльська війна.
Цікавий та дивний факт про столицю Ізраїлю – досить багато світових держав досі не визнають Єрусалим столицею країни. Так, тільки у грудні минулого року президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, внаслідок чого США перенесуть своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалима.

photo by Elen Medvedeva
Та досить про політику. Туризм. Ось що є важливою статтею доходів Ізраїлю. Безліч культурних та архітектурних пам’яток трьох авраамічних релігій щорічно стають місцем паломництва для сотень тисяч людей, а велика кількість історичних місць, пляжні зони трьох морів, теплий клімат та водночас засніжені гірські вершини гори Хермон приваблюють туристів зі всього світу.
А ще в цій країні чудові музеї, і їх багато. Найвідоміший з них – Музей Ізраїлю в тому ж Єрусалимі. Музей присвячений мистецтву й археології та є місцем зберігання сувоїв Мертвого моря і величезної колекції предметів юдейської історії та європейського мистецтва. Також дуже відомий музей Голокосту Яд Вашем у Єрусалимі (про який ви точно знаєте, якщо вже прочитали «Список Шиндлера» Томаса Кініллі) — найбільший у світі архів інформації, присвяченої цій сторінці світової історії.
В Ізраїлі є могила Гаррі Поттера – але не того чарівника з книг і фільмів, а звичайного рядового солдата з Великої Британії, який загинув 1939 року під час сутички з повстанцями у віці 17 років. Але, тим не менш, ця могила зараз є найбільш відвідуваною в Ізраїлі і вже стала визначною пам’яткою.
І ще одна зовсім маленька цікавинка) Жук-сонечко в Ізраїлі називають сонечком Мойсея.

photo by Elen Medvedeva

photo by Elen Medvedeva
А тепер зробимо стрибок у сучасність! В Ізраїлі є офіційне відділення Microsoft, унікальне, бо це єдине відділення Microsoft, розташоване за межами США. Саме в Ізраїлі був розроблений Windows XP. А знак «@», який ми звикли називати «собачкою», тут відомий як штрудель)))
Ви можете не повірити, та саме ізраїльтянам (а точніше, ізраїльському відділенню компанії Моторола) належать лаври винахідників стільникового телефону. Досить популярний у 2000-их комп’ютерний месенджер ICQ – в народі «аська» – теж народився тут. Наразі Ізраїль є місцем з найвищою концентрацією компаній сфери хайтек (вище ця концентрація тільки в американській Кремнієвій долині).
Ізраїльтяни взагалі дуже розумна нація, що давно і впевнено перебуває серед лідерів за рівнем грамотності населення. Майже чверть від усіх працівників у країні мають університетський диплом. А за кількістю вчених – 145 на 10 000 чоловік населення – Ізраїль переконливо обходить Японію (70 на 10 000 населення) і навіть США (85 на 10 000).

photo by Alex Sobol
Правду кажучи, про Ізраїль можна писати дуже багато. Про талановитих тамтешніх лікарів, які повертають до життя навіть безнадійних хворих… Про неймовірну красу Бахайських садів і цілющу грязь Мертвого моря… Та нас уже зачекалися поети і прозаїки)
Пишуть вони переважно на івриті, та невелика частина книг виходить іншими мовами, як-от арабською, англійською і російською. Щорічно в червні проводиться Тиждень гебрейської книги, протягом якого по всій країні працюють книжкові ярмарки, відбуваються публічні читання й виступи ізраїльських письменників. Тоді ж вручається й головна ізраїльська літературна нагорода – Премія Сапир.

photo by Alex Sobol

photo by Alex Sobol
Ну і куди ж без Нобелівської премії ?) У 1966 році ізраїльський письменник Шмуель Йосеф Аґнон розділив Нобелівську премію з літератури з німецькою письменницею єврейського походження Неллі Закс. Чи не кошерна підказка для нашого челенджу, книгомани?:)
А ось вам досить неординарні підказки щодо того, що почитати:
Погортайте книжки Ліора Даяна. Молодий ізраїльський письменник, журналіст, ді-джей і актор народився 17 березня 1983 року. У віці 17 років опублікував книгу віршів. Рік по тому вступив в Армію оборони Ізраїлю і протягом 7 місяців служив у ВПС. У віці 20 років переїхав до Тель-Авіва. У вересні 2008 року втратив роботу ді-джея через те, що замість роботи замкнувся у вбиральні на дві години з якоюсь дівчиною. Пізніше випустив книгу віршів і збірник коротких оповідань, позбувся наркотичної залежності та одружився. Одним словом, взявся за розум)
Ліор Даян пропонує вашій увазі збірку дотепних оповідок «Люди воліють тонути у морі». Жваві, неординарні, з легким відчуттям недомовки, що лишає кисло-солодкий післясмак на кінчику язика. Якщо вам цікаво побачити сучасний Ізраїль з дещо абсурдистського боку, вам сюди. Між іншим, предки пана Даяна перебралися до Ізраїлю із Західної України, тож він навіть трохи «наш».
Ще один автор – Сол Зінгер, колумніст у Jerusalem Post. Розпочинав як редактор сторінки, а також написав книгу Confronting Jihad: Israel’s Struggle and the World After 9/11 («Проти джихаду: Боротьба Ізраїлю і світ після 11 вересня»). Він також писав для Wall Street Journal, журналів Commentary, Moment, the New Leader, Bitterlemons (електронний журнал Ізраїлю і Палестини) і працював в міжнародному блозі Washington Post, PostGlobal. До переїзду в Ізраїль працював радником Конгресу США. Зараз Сінгер живе в Єрусалимі з дружиною і трьома дочками.
«Країна стартапів» Сол Зінгера вперше вийшла 2009 року, стала бестселером The New York Times і була перекладена 30 мовами світу. Видання є особливо актуальним для України саме зараз, коли наша країна постала перед викликами, віддавна знайомими Ізраїлю. «Країна стартапів» – це історія про те, як бідна, технологічно відстала країна під час війни, маючи обмаль зовнішньої підтримки, змогла не тільки вижити, а й здивувати світ рівнем свого добробуту, технологічними досягненнями, залишаючи далеко позаду «стабільні» й багаті на ресурси держави. Це історія країни, яка експортує овочі, вирощені у пустелі, і здійснює наукові прориви, коли падають бомби. Це історія унікальної підприємницької культури і суспільства, яке її створило, суспільства, яке стало успішним «всупереч», а не «завдяки».
Приємного вам знайомства з цієїю чудовою країною! Скоро зустрінемось)))